FAMILY DOCTOR

14 Дек

Антибіотики при ангіні

Антибіотики при ангіні

антибиотики при ангинеПитання про те, чи потрібні антибіотики при ангіні хвилює сьогодні як лікарів, так і самих пацієнтів. А якщо їх застосовувати, то, в яких дозуваннях, і які саме? Яка тривалість прийому антибіотиків?

Як відомо, багато людей зовсім не звертаються до лікарів при захворюваннях горла, але варто нагадати, що ризик ускладнень після перенесеної ангіни дуже великий, тому не треба економити час і гроші на ліки, а також відкладати похід до лікаря, особливо, якщо ангіна у дитини.

Також слід з усією серйозністю підходити до питання про прийом антибіотиків. За статистикою 50% населення перестають приймати антибіотики відразу ж після незначного полегшення, а тільки 20% дотримуються всі розпорядження лікаря до кінця лікування.

Які цілі призначення антибіотиків при ангіні?

1. щоб знизити виражені симптоми захворювання;
2. зменшити тривалість ангіни ;
3. вжити профілактичних заходів щодо ускладнень ангіни.

Основні причини, чому призначаються антибіотики:

1. наліт на гландах ;
2. хворобливі відчуття в області шийних лімфовузлів ;
3. підвищена температура тіла ;
4. відсутність нежиті та кашлю.

Якщо всі вищезгадані ознаки присутні, лікар призначає антибіотики, не чекаючи мікробілогіческого обстеження, але, якщо ознак недостатньо, тоді проводиться обстеження і за результатами призначається подальше лікування.

Мікробіологічне обстеження проводять з метою виявлення збудника. Для цього беруть проби з зіву спеціальним шпателем до початку антибіотикотерапії.

Сьогодні існує ще один метод виявлення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків – це антибіотикограма. Вона необхідна для раціонального призначення лікарської терапії. Цей метод дієвий, оскільки дозволяє з високим ступенем ймовірності виявити спектр чутливості збудника. Але існує єдиний недолік – результати готові тільки через чотири дні.

Найчастіше в ході лікування ангіни застосовують такі антибіотичні засоби:

♦ сумамед ;
♦ цефалексин ;
♦ лендацін ;
♦ еритроміцин ;
♦ клацид ;
♦ рулид ;
♦ цефаземін ;
♦ сіфлокс ;
♦ екстенцелілін ;
♦ цефаземін.

Важливо не сплутати ангіну зі звичайною застудою, так як при ГРЗ вдаватися до антибіотикотерапії марно і шкідливо. Застуда – це вірусна інфекція, яка антибіотиками не лікується. Саме тому не варто « виписувати » собі ліки самостійно, а краще звернутися до фахівця. (Реклама – Чи можливо навчитися співати? Що саме потрібно знати перш ніж починати займатися співом. Навчитися співати може кожен. Тільки треба розумно зіставити свої бажання зі своїми можливостями. За більш детальною інформацією перейдіть за посиланням как научиться петь. Слідкуйте за своїм горлом, адже його хвороби можуть назавжди позбавити вас такого щастя як спів).

Як впливають антибіотики на організм?

Важливо відзначити, що терапія антибіотиками далеко не нешкідлива річ, вони сильно впливають на імунітет. Пов’язано це з тим, що в людському організмі присутні не тільки шкідливі, але і корисні мікроорганізми. Прийняті антибіотики знищують як патогенну, так і природну, необхідну людині мікрофлору і, тим самим, істотно знижують імунні сили хворого. Саме тому більшість медичних працівників підтримує точку зору про те, що курс антибиотического лікування необхідно доповнювати прийомом імуностимуляторів або імуномодуляторів.

Також деякі люди мають непереносимість до певних груп антибіотиків. Наприклад, прийом пенициллиновой групи може викликати алергічні набряки або шокову реакцію. Якщо у хворого вже відзначалася алергія на лікарські препарати, то необхідно повідомити про це лікаря перед початком лікування. Дослідження показали, що гентаміцин викликає глухоту і вражає нирки. Тетрациклінової і доксіцікліновий ряд чинять негативний вплив на печінку, тому при прийомі цих препаратів необхідно приймати гепатопротектори, які захищають печінку.

Практично всі антибактеріальні засоби викликають порушення в роботі кишечника – дисбактеріоз.

Оцінка ефективності антибіотиків при ангіні

Під час лікування ангіни антибактеріальними препаратами, насамперед, повинна знижуватися температура, а щоб помітити це, необхідно не приймати одночасно жарознижуючі засоби. Про те, що антибіотик допомагає, може говорити поява апетиту, відсутність болю в горлі і поліпшення загального самопочуття.

Зазвичай антибіотики призначаються, мінімум на п’ять днів, але в деяких випадках препарати приймають сім і навіть десять днів. Винятком є антибіотик суммамед, який слід приймати не більше трьох днів, так як він має тривалу дію в організмі.

Якщо тривалість лікування антибіотиком була недостатня, можуть виникнути небажані наслідки. Інфекція перейде в уповільнений процес, і можуть з’явитися ускладнення. Також важливо дотримуватися схему частотності прийому антибактеріальних препаратів для постійної концентрації ліків в крові.

Огляд найпопулярніших і ефективних антибіотиків при ангіні

Найбільш ефективними антибіотиками для лікування ангіни є Флемоксин Солютаб, Амоксиклав, Еритроміцин, Сіфлокс, Суммамед і Цефалексин. Розглянемо їх докладніше.

Флемоксин

Флемоксин відноситься до групи антибактеріальних лікарських засобів напівсинтетичних пеніцилінів (аминопенициллинов) широкого спектру дії з діючою речовиною – амоксициліном у формі тригідрату та спеціальної розчинної лікарською формою – солютаб. Його можна приймати у вигляді таблетки всередину, сиропу (розчинити в 20 мілілітрах води) або сиропу (розчиняючи в 100 мілілітрах води) незалежно від прийому їжі.

Флемоксин активний щодо грамнегативних і аеробних грампозитивних бактерій і неефективний при лікуванні захворювань, викликаних мікроорганізмами, що продукують пеніциліназу.

Доза і частота прийому препарату залежить від тяжкості захворювання, віку пацієнта, супутніх захворювань і чутливості збудника.

Флемоксин випускається в таблетках, що містять по 125, 250, 500 і 1000 міліграм амоксициліну.

Цей антибіотик застосовується при інфекційно – запальних захворюваннях носоглотки з ураженням піднебінних мигдалин – ангінах, викликаних стафілококом (крім штамів продукують пеніциліназу), стрептококом, клебсієлою і кишковою паличкою.

Режим дозування флемоксин індивідуальний. При вагітності цей препарат призначається з обережністю і під наглядом лікаря, у випадку якщо терапевтична користь для матері значно перевищує ризик виникнення внутрішньоутробних порушень у плода.

Абсолютними протипоказаннями до застосування флемоксин є – індивідуальна чутливість до пеніцилінів і антибіотиків цефалоспоринового ряду, інфекційний мононуклеоз, тяжкі інфекції травної системи, з синдром діареї або блювання, лімфолейкоз, неускладнені респіраторні вірусні інфекції, алергічні захворювання.

Амоксиклав

Амоксиклав являє собою комбінований антибактеріальний препарат широкого спектру дії, що поєднує у своєму складі амоксицилін і клавуланова кислота (інгібітор бета- лактамаз, який утворює неактивні та стійкі комплексні сполуки і перешкоджають руйнуванню амоксициліну). Цей препарат активний щодо грампозитивних аеробів – стрептококів (Streptococcus pneumoniе, pyogenes, bovis), стафілококів (Staphylococcus aureus та epidermidis), лістерій і ентерококів, грамнегативних аеробів (моракселли, кишкової палички, клебсієли, протея, збудників менінгіту та гонореї) і анаеробних мікроорганізмів.

Амоксиклав широко застосовується для ефективного лікування ангін різної етіології, загострень хронічного тонзиліту, в тому числі і ускладнених заглотковий абсцес, терапії бактеріальних захворювань респіраторного тракту, одонтогенних інфекцій, гінекологічних захворювань (у тому числі і інфекцій, викликаних бактеріями, продукують бета- лактамазу і гонококами) і лікування запальних захворювань різної локалізації, викликаними змішаної флорою.

При прийомі амоксиклаву всередину з перевищення дози, частоти прийому або при його тривалому і безконтрольному застосуванні можливі побічні явища у вигляді диспепсичних проявів (нудоти, блювоти, діареї, зниження апетиту), зменшити які можна, застосовуючи цей лікарський препарат під час їжі. Також може розвинутися суперінфекція і вторинна резистентність збудників, реакції гіперчутливості (кропив’янка, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк), вагініт, стоматит, дисбактеріоз кишечника і псевдомембранозний коліт (з розвитком будь-якого з цих станів препарат негайно відміняють).

Абсолютним протипоказанням до прийому амоксиклаву є підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату (амоксициллину і клавулоновою кислоті).

Еритроміцин

Еритроміцин – це антибіотик з групи макролідів, який надає бактеріостатичну дію, пригнічуючи синтез білка мікробної клітини, а у високих дозах надає бактерицидний ефект – руйнує клітинну стінку бактерії. Він ефективний відносно грампозитивних бактерій : стафілококів – штамів як продукують, так і не продукують пеніциліназу і стрептококів, грамнегативних бактерій, у тому числі і збудника дифтерії (Corynebacterium diphtheriae) і гонореї (Neisseria gonorrhoeae), анаеробних бактерій і внутрішньоклітинних збудників (мікоплазми, хламідії і рикетсії). Не активний еритроміцин до кишкової палички, сальмонели та шигеллам (збудників дизентерії).

Показаннями до застосування Еритроміцин є інфекційно -запальні захворювання – ангіна, пневмонія, синусит, коклюш, скарлатина, дифтерія, гонорея та інші інфекції, спричинені чутливими до еритроміцину бактеріями, а також штамами стійкими до тетрацикліну, пеніциліну, стрептоміцину і хлорамфеніколу.

Еритроміцин випускається у формі таблеток, вкритих кишковорозчинною оболонкою, які приймаються за годину до їжі від семи до десяти днів за призначенням і під контролем лікаря.

Протипоказанням до призначення Еритроміцину при ангіні є: підвищена чутливість до макролідних антибактеріальних препаратів або допоміжні і формотворчих компоненти, значне зниження слуху та одночасний прийом з астемізолом або терфенадином.

З обережністю цей лікарський засіб застосовується у пацієнтів з органічними і функціональними порушеннями печінки і нирок (з наявністю ниркової та / або печінкової недостатності), з аритмією або жовтяницею (навіть в анамнезі), з подовженням інтервалу QT, у період лактації та в будь-якому терміні вагітності.

Аналогами цього антибактеріального препарату вважаються Грюнаміцін, Ілозон, Еріфлюід, Ерміцед.

Сіфлокс

Сіфлокс являє собою протимікробний засіб фторхинолонового ряду для прийому всередину з активним діючим компонентом – ципрофлоксацином, надають бактерицидну дію. Він випускається у формі таблеток, що містять 250 і 500 міліграм ципрофлоксацину. На сьогоднішній день аналогами Сіфлокса є Ципрофлоксацин, ципрей, Ціпровін, Цифран і ЦипроГЕКСАЛ ®.

Показаннями до його призначення є захворювання, викликані чутливими мікроорганізмами – інфекційно -запальні процеси носоглотки (ангіни, тонзиліти, синусити), нижніх дихальних шляхів (обструктивний бронхіт, пневмонія), отити, інфекції сечовидільної системи та гінекологічні захворювання.

Цей препарат може застосовуватися тільки за призначенням лікуючого лікаря з обов’язковим розрахунком доз, тривалості та кратності прийому і захистом кишечника (пробіотики).

Антибіотик при ангіні Сіфлокс протипоказаний у дітей до вісімнадцяти років (до повного завершення процесів формування скелета), при вагітності (може викликати вади розвитку у плода), при лактації (потрапляючи в грудне молоко, викликає побічні явища у малюка) при печінкової і ниркової недостатності та індивідуальної непереносимості фторхінолонів. З обережністю призначається Сіфлокс при вираженому атеросклерозі головного мозку, судорожному синдромі та порушеннях мозкового кровообігу, психічних захворюваннях, епілепсії і пацієнтам похилого віку.

При збільшенні дози препарату, частому і тривалому прийомі Сіфлокса можуть виникати побічні явища – шлунково -кишкові розлади у вигляді нудоти, блювоти, діареї, дискомфорту в животі, відсутність апетиту ; з боку ЦНС – головний біль, мігрень, безсоння, запаморочення і занепокоєння; алергічні реакції – шкірний висип, свербіж, ангіоневротичний набряк язика і / або глотки. А також зміни лабораторних показників (еозинофілія, лейкопенія, лейкоцитоз, кристалурія, гіперкреатинінемія, гіперглікемія, гіпербілірубінемія), порушення ритму і підвищення артеріального тиску.

Суммамед

Суммамед – це макролідний антибіотик з групи азалідів, з активним діючою речовиною – азитроміцином. Він випускається у формі порошку для приготування суспензії (для дітей), таблеток і капсул. Суммамед швидко всмоктується в травному тракті, проникаючи в тканини і клітини (у тому числі і фагоцити), розподіляючись по всьому організму і у вогнища запалення. Метаболізується в печінці до неактивних метаболітів і виводиться переважно нирками.

Застосовується при бактеріальних ускладненнях вірусних інфекцій і при первинних інфекційно- запальних захворюваннях – ангінах, синуситах, бронхітах, пневмоніях, інфекціях шкіри і м’яких тканинах (пиці, вторинних піодерматози), інфекціях сечостатевої системи (цервіцітах, уретритах, циститах), викликані чутливими до азитроміцину бактеріями.

Суммамед в капсулах і суспензії приймається всередину один раз на добу за годину до або через дві години після їжі, а абсорбція таблеток не залежить від прийому їжі.

Дітям з шестимісячного віку Суммамед застосовується у вигляді таблеток по 125 міліграм або пероральної суспензії.

Абсолютними протипоказаннями до прийому Суммамеда є реакції гіперчутливості до макролідних антибіотиків, при тяжких порушеннях функції печінки та нирок і при вагітності (тільки у разі високої потенційної користі для матері, багаторазово перевищує ризик для плоду). З обережністю призначається це протимікробний засіб при лактації, порушеннях серцевого ритму, подовженні інтервалу QT і порушеннях функції нирок і печінки.

Побічними явищами при застосуванні Суммамеда (зустрічаються рідко) вважаються – анорексія, діарея, блювота, здуття живота, нудота, серцебиття, головний біль, сонливість, невроз, порушення сну, вагінальний кандидоз, дисбактеріоз кишечника, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, дуже рідко – нефрит.

Аналогами Суммамеда є Азитроміцин, Азитрал, Хемоміцин, Азіцід.

Цефалексин

Цефалексин відноситься до групи цефалоспоринових антибіотиків першого покоління, бактерицидної дії, стійкий до пеніциліназ грампозитивних бактерій і руйнується при впливі бета- лактамаз грамнегативних мікроорганізмів.

Активний відносно стафілококів, стрептококів, протея, клебсіели, кишкової палички, моракселли, Нессер (збудників менінгіту та гонореї), сальмонел і шигел.

Цефалексин має хорошу біодоступність – швидко всмоктується в ШКТ і надходить до вогнища запалення, не метаболізується і виводиться нирками.

Він показаний до застосування при бактеріальних інфекційно- запальних захворюваннях різної локалізації – при ангінах, отитах, синуситах, бронхітах, пневмонії, циститі, уретриті, остеомієліті, лімфаденіті, абсцесі і піодермії.

Протипоказаннями до призначення Цефалексину при ангіні є гіперчутливість до антибактеріальних препаратів цефазолінового ряду (можлива перехресна реактивність до пеніцилінів і бета- лактамних антибіотиків), виражена ниркова недостатність, псевдомембранозний і виразково -некротичний коліт. З обережністю він застосовується при вагітності і в період лактації при одночасному прийомі з нефротоксичними антибіотиками (аміноглікозидами), фуросемідом і фенілбутазоном – підвищується ризик ураження нирок (лікарський інтерстиціальний нефрит)

Побічні явища у вигляді нудоти, блювоти, болю і дискомфорту в животі, зниження апетиту, запаморочення, слабкості, безсоння, підвищеної тривожності (рідко галюцинацій). А також артралгій, вагініту і кандидозних уражень різної локалізації (ротової порожнини, піхви, кишечника) виникають при порушенні дозування (значному перевищенні доз, частоти і тривалості прийому) Цефалексину.

Аналогами Цефалексину на вітчизняному фармацевтичному ринку є кефлекс, Оспексин, Солексін.

Міток немає

Добавить комментарий


Слои по горизонтали
Увага! Інформація, опублікована на сайті, призначена тільки для ознайомлення. Описані методи діагностики, лікування, рецепти народної медицини і т.д. самостійно використовувати не рекомендується. Обов'язково проконсультуйтеся з фахівцем, щоб не завдати шкоди своєму здоров'ю!

� 2016 FAMILY DOCTOR |