FAMILY DOCTOR

10 Окт

ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПАТОЛОГІЇ

Володимир ДРОБОТЕНКО Черкаська філія кафедри сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика

Володимир ДРОБОТЕНКО Черкаська філія кафедри сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика

«Успішна діяльність у галузі медицини  праці можлива лише за умов найвищого рівня відповідальності за життя, здоров’я і працездатність тих, хто працює».
Ю. Кундієв

Шкідливі і небезпечні професійно-виробничі умови праці становлять від 25 до 50% у структурі причин виникнення та поглиблення перебігу хвороб і функціональних порушень.
Пропонуємо серію публікацій, метою яких є висвітлення теоретичних та практичних аспектів попередження професійної патології, визначення ролі, завдань і функціональних обов’язків  сімейного лікаря щодо питань забезпечення ефективної профілактики професійно зумовленої патології.

Концепція реформування ПМСД на засадах сімейної медицини декларує  профілактичну складову як пріоритетний напрям роботи фахівця загальної практики – сімейної медицини.
В цьому контексті попередження професійнозалежної патології у працюючого населення є  важливою проблемою у повсякденній практиці сімейного лікаря.
Актуальність проблеми підсилюється сучасним станом суспільно-економічних перетворень, характерною особливістю яких є капіталізація виробництва із збільшенням частки приватних підприємств у промисловості та сільському господарстві і, відповідно, зменшення  безпосереднього контролю  органів державної влади щодо дотримання безпечних умов праці на тлі практичної руйнації системи медичного обслуговування працюючих.
Профілактика професійно-виробничої захворюваності – це ціла система соціально-економічних, організаційних, технологічних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, які ґрунтуються і регулюються відповідною законодавчою і нормативно-регламентуючою базою, державною санітарно-епідеміологічною службою, державними органами з промислової безпеки, охоронами праці та гірничого нагляду, робочими органами Фонду соціального страхування від професійних захворювань і  нещасних випадків на виробництві, профспілковими та громадськими організаціями, а також безпосередньо закладами охорони здоров’я.
Інтегративний взаємозв’язок в межах вищезазначеної системи здійснюється на принципах соціального партнерства і конструктивної співпраці  з роботодавцями. Головною метою такого співробітництва  є створення та  дотримання безпечних умов праці, збереження   здоров’я працівника і забезпечення його високої працездатності.

Медична профілактика професійної патології  охоплює:

 професійний відбір (попередні медичні огляди) в залежності  від фізичних, психофізіологічних і конституційних можливостей  організму, з урахуванням чинників виробничого середовища та трудового процесу;
 раннє виявлення професійної та виробничо зумовленої захворюваності (періодичні медичні огляди);
 формування груп диспансерного спостереження з ризиком розвитку професійної та виробничозумовленої патології;
 комплексну диспансеризацію визначених контингентів з виконанням повного обсягу організаційних, діагностичних та лікувально-оздоровчих заходів і належним веденням регламентованої обліково-звітної документації (картка диспансерного спостереження);

Наказом МОЗ України від 21.05.2007 №246  «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» чітко сформульовані основні мета і завдання профілактичних медичних оглядів, а саме:
«Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:
– визначення стану здоров’я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

– виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничозумовлених і професійних захворювань (отруєнь).
Періодичні медичні огляди проводяться з метою:
– своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничозумовлених захворювань у працівників;
– забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
– розв’язання питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
– розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;
– проведення відповідних оздоровчих заходів».
Відповідно до вищезазначених завдань перед сімейним лікарем, який має брати участь  у медичному огляді, виникає низка запитань на етапах їх організації, проведення і обробки результатів.

Насамперед:
1. За яких умов лікар загальної практики – сімейний лікар має право брати участь у медичних оглядах?
1.1. За умови підготовки з базових питань професійної патології та опрацювання вищезазначеного наказу МОЗ України.

Зазвичай, навчання  фахівців, у т.ч. сімейних лікарів, здійснюється на відповідних курсах тематичного удосконалення закладами післядипломної освіти та (або) на робочому місці, на курсах стажування в спеціалізованих територіальних профпатологічних центрах згідно з програмами, які затверджуються у встановленому порядку. В якості своєрідних тренінгів широко використовуються короткотермінові інструктажі, які проводять лікарі з гігієни праці СЕС безпосередньо перед проведенням медичних оглядів. Така практика є корисною і доцільною, оскільки дозволяє поінформувати фахівців стосовно особливостей умов праці, чинників виробничого середовища  і трудового процесу, які мають місце на підприємстві, робітники якого оглядаються.  А головне, такі заняття  дозволяють окреслити ризики вірогідного впливу професійних факторів і, відповідно, моделюють прогнозованішу  тактику фахівців щодо розв’язання питань професійної придатності з урахуванням стану здоров’я робітника, а також протипоказань, викладених у додатках до наказу МОЗ від 21.05.07 № 246 (додатки 4, 5, 6).
1.2. За умови, якщо ЛПЗ, в складі якого функціонує комісія з проведення медичних оглядів працівників певних категорій, визначений відповідним наказом обласного управління охорони здоров’я у переліку закладів, яким надано право проводити такі огляди;
1.3. За умови наявності розпорядчого наказу по ЛПЗ щодо проведення медичних оглядів і ознайомлення з цим документом сімейного лікаря.

Варто зазначити, що цим наказом також визначається голова і члени комісії (поіменний список) з проведення медичних оглядів, місце його проведення, графік  огляду фахівцями, а також особи, які відповідають за виконання регламентованих лабораторних та функціональних досліджень (додаткових інструментальних обстежень відповідно до медичних показань), ведення і оформлення  обліково-звітних медичних форм, визначених   наказом МОЗ від 21.05.07 № 246, у т.ч. заключного акта за результатами періодичного медичного огляду.
1.4. За умови наявності списку працівників підприємства, які підлягають періодичним медичним оглядам за формою, зазначеною у додатку 2 до наказу  МОЗ від 21.05.07 № 246.
Цей документ має складати роботодавець (уповноважена ним особа) і погоджувати його у встановленому порядку з державною санітарно-епідеміологічною службою міста (району).
Окремі графи (11 і 12) в даній формі заповнюються комісією ЛПЗ, що проводить медичний огляд. Він складається у чотирьох примірниках і, окрім ЛПЗ, має бути у роботодавця,  територіальної СЕС і  в робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на  виробництві.
1.5. За умови, що медичний  огляд працівників підприємства здійснюється на підставі відповідного договору, яким, окрім предмету угоди (організація і проведення профогляду), визначається  чисельність осіб, які підлягають медичному огляду, терміни виконання робіт і вартість медичних послуг згідно з калькуляцією, яка є обов’язковою складовою договору.

Важливо знати!
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати  проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової  діяльності)  медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи  небезпечними  умовами  праці  або  таких,  де  є потреба  у професійному доборі,  щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
2. Другий важливий блок питань стосується змістовної частини роботи фахівця під час проведення медичного огляду, правил ведення і заповнення обов’язкових медичних форм, передбачених наказом МОЗ від 21.05.07 № 246.
2.1. Особливість медичного огляду фахівцем, у т.ч. сімейним лікарем (який в даному разі переважно залучається  у якості терапевта), полягає в оперативній оцінці фізичного та психофізіологічного стану здоров’я робітника  і винесення медичного висновку у вигляді клінічного, попереднього (синдромального)  діагнозу.

Слід звернути увагу! Відповідно до п. 2.15 наказу МОЗ від 21.05.07 № 246, висновок фахівця має бути підтверджений особистим підписом та особистою печаткою.
2.2. Поряд із цим, у разі виявлення відхилень у стані здоров’я, у т.ч. ознак професійної патології, приймає рішення і надає рекомендації щодо:
– дообстеження пацієнта (наприклад: призначає ФЕГДС у випадку підозри на виразку шлунку, реограму магістральних судин за наявності  ангіодистонічних змін тощо);
– лікування (амбулаторного, стаціонарного, санаторно-курортного). Під час профогляду, як правило, не призначається детальна схема лікування, а лише визначається його вид, тактика і  місце проведення. В подальшому, з урахуванням результатів обстеження і динамічного огляду, після винесення остаточного діагнозу хворому призначається відповідне лікування;
– направлення в спеціалізований заклад, у т.ч. профпатологічного профілю;
– професійної придатності (непридатності) в професії.
Варто знати, що при розв’язанні  питання щодо придатності конкретного працівника до роботи, комісія з проведення медичних оглядів керується медичними  протипоказаннями, наведеними у додатках 4,5 та 6 до  наказу МОЗ від 21.05.07 № 246.
2.3. Результати медичного огляду і висновок комісії про стан здоров’я працівника заносяться до його амбулаторної картки і  спеціальної  «Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним)  медичному огляду» (додаток 7 до наказу МОЗ від 21.05.07 № 246);
2.4. На підставі зазначеної форми комісією видається медична довідка про проходження попереднього (періодичного)  медичного огляду працівника (додаток 8 до наказу МОЗ від 21.05.07 № 246);
2.5. Узагальнена інформація за даними періодичного медичного огляду акумулюється в «Заключному акті за результатами періодичного медичного огляду» (додаток 9 до наказу МОЗ від 21.05.07 № 246), який складається комісією протягом місяця після його  закінчення.

3. І насамкінець, можливо найголовніший етап лікувально-профілактичної роботи полягає у забезпеченні належного диспансерного спостереження за особами з групи ризику щодо професійних та виробничозумовлених захворювань, які (особи) за територіально-сімейним  принципом обслуговуються у даного фахівця.
В цьому контексті перед сімейним лікарем постає низка важливих завдань, серед яких можна визначити наступні:
3.1. Формування спільно з головою районної (міської) комісії з проведення медичних оглядів, за активної участі районного (міського) профпатолога відповідної  групи диспансерного спостереження. Це можна здійснити шляхом опрацювання заключних актів, до яких, зазвичай, долучаються списки визначених контингентів, а  також амбулаторних карток осіб, які  працюють у несприятливих умовах праці і  підлягають медичним оглядам.
3.2. Контроль за своєчасним виконанням визначеного обсягу оздоровчих заходів, які надаються комісією з проведення медичних оглядів та (чи) районним (міським, обласним) профпатологом і відповідною відміткою в амбулаторній картці. За певних обставин сімейний лікар, в межах своїх повноважень та лікарської компетенції, може коригувати ці заходи як за змістом, так і термінами їх проведення (наприклад: прогресування перебігу  захворювання, виникнення ускладнень тощо).
3.3 Ознайомлення з умовами праці кожного працівника з групи диспансерного спостереження і вивчення вірогідного впливу на його стан здоров’я професійно виробничих чинників. Практично це можна здійснити шляхом відвідування робочого місця працівника спільно з представником санітарно-епідеміологічної служби (зазвичай, це лікар з гігієни праці або його помічник) під час планового (позапланового) інспектування підприємства. А також за даними карток умов праці робочих місць, які складаються на підприємстві згідно з атестацією робочого місця. Для цього достатньо зробити відповідний запит на виробництво. Це дозволить сімейному лікарю знати умови праці і, відповідно, фактичні рівні професійних факторів на типовому робочому місці. А залежно від цього оцінити ймовірні ризики їх несприятливого впливу на працюючого.
Важливим також є контроль за дотриманням працівником правил техніки безпеки та гігієни праці, а з боку адміністрації підприємства – вимог щодо охорони праці: забезпечення  спецодягом, засобами індивідуального захисту, дотримання технологічних норм, а також режиму праці. Це стосується нормативних санітарно-гігієнічних, технологічних і законодавчо-охоронних аспектів профілактики професійнозалежної патології і стане предметом детального висвітлення в наступних повідомленнях.
3.4. Динамічне спостереження за станом здоров’я працівника, призначення, коригування та контроль за виконанням курсів профілактичного лікування.
Практична ліквідація МСЧ та здравпунктів на підприємствах, а з ними – посад цехових лікарів (профпатологів)  і активне впровадження в систему первинної медико-санітарної допомоги інституту сімейних лікарів, визначає останніх як ключові фігури у здійсненні медичного обслуговування працюючого населення. Особливо їх роль зростає у сільській місцевості та в регіонах, де відсутні спеціалізовані заклади з надання  профпатологічної допомоги і вона здійснюється в системі існуючої лікувальної мережі.
Ефективне здійснення зазначених лікувально-профілактичних заходів сімейним лікарем можливе за умови засвоєння ним базових теоретичних знань з питань етіології, патогенезу, діагностики, лікування і реабілітації професійних захворювань, а також оволодіння практичними навичками і вміннями медичного обслуговування пацієнтів профпатологічного профілю.

З цією метою, в найближчих числах часопису «Сімейного лікаря та сімейної медсестри» спробуємо висвітлити теоретично-практичні проблеми найрозповсюдженіших професійних захворювань: вібраційної хвороби, професійної нейросенсорної приглухуватості, а також професійних отруєнь пестицидами та інших нозологій, які, передусім, є актуальними в сільській місцевості.

Міток немає

Добавить комментарий


Слои по горизонтали
Увага! Інформація, опублікована на сайті, призначена тільки для ознайомлення. Описані методи діагностики, лікування, рецепти народної медицини і т.д. самостійно використовувати не рекомендується. Обов'язково проконсультуйтеся з фахівцем, щоб не завдати шкоди своєму здоров'ю!

� 2016 FAMILY DOCTOR |