FAMILY DOCTOR

02 Мар

ТУБЕРКУЛЬОЗ. Як запобігти епідемії

ТУБЕРКУЛЬОЗ. Як запобігти епідемії

 Наталя КИСІЛЬ
завідувач туберкульозним відділенням КЛПЗ «РПТД Старобешівського району»

«Якщо небезпеку хвороби визначити кількістю жертв, то туберкульоз залишить далеко позаду навіть такі найстрашніші інфекційні недуги, як холера і чума», – сказав першовідкривач збудника туберкульозу Роберт Кох понад 100 років тому. Але, на жаль, ці слова залишаються актуальними і донині.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, від туберкульозу вмирає більше людей, ніж від усіх інших інфекцій і паразитарних хвороб разом узятих.
1999 рік – Всесвітня організація охорони здоров’я назвала туберкульоз глобальною небезпекою людства. В Україні з 1995 року оголошено епідемію туберкульозу.

Боротьба з туберкульозом в сучасних умовах повинна проводитися за активної участі лікарів різних спеціальностей, а також середніх медичних працівників загальної лікувальної мережі. Своєчасне розпізнання хвороби, а, отже, і своєчасний початок лікування хворих на туберкульоз, повністю залежить від того, в якій мірі лікарі і фельдшери, ті, хто працює в лікарнях та поліклініках, медико-санітарних частинах та фельдшерсько-акушерських пунктах, знають і використовують на практиці систему своєчасного виявлення туберкульозу.

За відсутності лікування смертність від активного туберкульозу сягає 50% протягом одного–двох років. В інших 50% випадків не вилікуваний туберкульоз переходить у хронічну форму. Хронічний хворий продовжує виділяти мікобактерії туберкульозу та заражає оточуючих. Ось чому своєчасне виявлення туберкульозу є важливим завданням всієї системи охорони здоров’я.
Туберкульоз може уражати різні органи та тканини людини: очі, кістки, шкіру, сечостатеву систему тощо. Але найчастіше зустрічається туберкульоз легенів. Оскільки інфекція передається в основному повітряно-крапельним шляхом, потрапляє в органи дихання від хворої людини до здорової, заразитися можна будь-де та зовсім не обов’язково в результаті тісного контакту з хворою людиною.
Мікобактерії туберкульозу вирізняються значною стійкістю до холоду, тепла, вологи та світла. За відсутності сонячного світла вони можуть зберігати свою життєздатність протягом кількох місяців. На сторінках книжок вони можуть залишатися живими протягом трьох місяців.
Найпоширенішою скаргою легеневого туберкульозу є кашель, що триває більш як 2–3 тижні. Інші прикметні скарги – підвищення температури тіла та зменшення маси тіла, задишка, біль у грудній клітині, підвищена пітливість, особливо вночі, слабкість. Менш поширеною, але дуже специфічною ознакою є кровохаркання.

У програмі боротьби з туберкульозом найбільш важливим є зосередження уваги на випадках із позитивним мазком мокротиння легеневого туберкульозу, тому що такі пацієнти можуть інфікувати інших людей. Якщо буде виявлено 70% усіх випадків з позитивним мазком, що виникають щороку, і з них щонайменше 85% вилікувано, то поступово кількість нових випадків зменшуватиметься, і епідемія відступатиме.
Оскільки 80% населення звертається, у першу чергу, за медичною допомогою до дільничних та сімейних лікарів, фельдшерів ФАПів, то перші кроки діагностичного процесу належать саме їм.

ЛІКАР ПОВИНЕН:
1. Зібрати скарги та анамнез.
2. Провести фізикальні обстеження пацієнтів.
3. Направити пацієнта на мікроскопічне дослідження на КСМ (кислотостійкі мікобактерії,  3 якісні зразки мокротиння) та рентгенографію органів грудної клітки.
4. Направити пацієнта в заклад, який має можливість підтвердити або спростувати діагноз туберкульозу.

Міток немає

Добавить комментарий


Слои по горизонтали
Увага! Інформація, опублікована на сайті, призначена тільки для ознайомлення. Описані методи діагностики, лікування, рецепти народної медицини і т.д. самостійно використовувати не рекомендується. Обов'язково проконсультуйтеся з фахівцем, щоб не завдати шкоди своєму здоров'ю!

� 2016 FAMILY DOCTOR |