FAMILY DOCTOR

02 Мар

У дитини запор. Що робити?

У дитини запор. Що робити?

запор у ребенкаЗапором називається сповільнений рух по кишечнику калових мас. Така проблема може з’явитися навіть у новонародженої дитини, однак не всі батьки приділяють цьому належну увагу, так як абсолютно не мають уявлення про здоровий дитячий стілець і його частоту. Запор вважається найпоширенішою патологією дитячої системи травлення.

У дітей різного віку частота випорожнень може відрізнятися. У новонароджених дітей, які вигодовуються штучно, стілець спостерігається після кожного годування. Ідеальним варіантом вважається кількість дефекацій до 12 разів за добу об’ємом з чайну ложку. При запорі у малюка спостерігається тверда консистенція стільця або його повна відсутність протягом 24 годин. Здоровий стілець у дитини повинен мати кашоподібну консистенцію, а поява більш оформленого калу вже свідчить про схильність до закрепів. До 6 місяців частота дефекацій становить близько двох разів на день, а після року – раз на добу. З дворічного віку калові маси вже повинні бути повністю оформленими, що є нормою.

Запори у дітей часто виникають при порушеннях роботи товстого кишечника, коли з’являються болі в животі, на які дитина реагує неспокоєм і плачем. У грудних дітей затримці калових мас сприяє загальна незрілість і нерозвиненість нервово-м’язового апарату.

Органічні запори

Таке явище пов’язане з анатомічними дефектами одного з відділів товстого кишечника. Найчастіше органічний запор проявляється з народження дитини відсутністю стільця. Причиною цього можуть стати поліпи, пухлини або спадкові хвороби. Лікування, як правило, проводять дитячі хірурги за допомогою оперативного втручання.

Причини функціональних запорів у дітей:

1. неправильне харчування майбутньої матері;
2. порушення питного режиму при штучному вигодовуванні і в період введення прикорму;
3. ранній перехід малюка на штучні молочні суміші;
4. швидка зміна штучних сумішей;
5. надмірна кількість погано засвоюваних жирів і білків;
6. зниження тонусу м’язів при рахіті;
7. порушення центральної нервової системи;
8. гіпотиреоз;
9. залізодефіцитна анемія;
10. порушення кишкової мікрофлори;
11. запалення стінок кишечника в результаті розвитку харчової алергії;
12. відсутність рефлексу дефекації;
13. безконтрольне застосування клізм і деяких ліків;
14. глистяні інвазії.

Під впливом перерахованих вище причин відбувається зміна м’язового тонусу кишечника. При його підвищенні виникає спазм, в результаті якого проходження калових мас ускладнюється і розвивається спастичний запор. При гіпотонічних же запорах характерна затримка стільця з тривалим виділенням калу циліндричної форми. Затримка дефекації у дітей може виникати через похибки дієти, а також в результаті зневоднення калових мас при гострих гарячкових станах, які супроводжуються високою температурою, вираженою пітливістю і частою блювотою. Якщо немовля отримує недостатню кількість молока, у нього може розвинутися помилковий запор, для усунення якого достатньо відкоригувати питний режим і дієту.

Вплив запорів на дитячий організм

Запори у дітей супроводжуються хронічною втомою, млявістю, слабкістю, зниженням апетиту і порушенням травних процесів, що сприяє швидкому всмоктуванню шкідливих речовин. При скупченні калових мас порушується живлення слизової оболонки кишечнику, в результаті чого відбуваються зміни його мікрофлори, а першість займають хвороботворні бактерії. Крім цього, порушується всмоктування мікроелементів і вітамінів, що призводить до розладу обмінних процесів на клітинному рівні, внаслідок чого розвивається залізодефіцитна анемія.

З часом в організмі дитини відбувається наростання інтоксикації, що обумовлено процесами гниття і накопичення шкідливих речовин. Також можливе порушення кишкового кровообігу, розвиток запалення в товстій кишці і розширення її просвіту. Дуже часто у дітей при запорах утворюються тріщини анального отвору і прямої кишки, які супроводжуються появою крові. При наполегливих запорах може статися випадання слизової оболонки прямої кишки, що потребує негайного звернення за медичною допомогою.

Надання першої допомоги при запорах

При запорі у дітей старше року можна застосувати легку очисну клізму, для якої слід використовувати тільки кип’ячену теплу воду. Щоб збільшити послаблювальну дію рекомендується додати у воду пару чайних ложок гліцерину. Забороняється викликати стілець за допомогою ватних паличок, градусника або мила, яке може спровокувати хімічний опік і додатково травмувати слизову оболонку прямої кишки. Для немовлят рекомендується використовувати ректальні гліцеринові свічки, які надають м’яку дію і усувають симптоми затримки дефекації.

Чинники, що вказують на патологію:

1. щільний стілець з прожилками крові;
2. хворобливість і здуття живота;
3. зниження апетиту;
4. утримування стільця по емоційним причин;
5. мазання рідкими каловими масами.
У першу чергу необхідно відвідати дільничного педіатра, який визначить ступінь необхідності в консультації інших фахівців, наприклад ендокринолога, невролога та хірурга.

Лікування закрепів у дітей

Для того щоб допомогти дитині, необхідно домогтися нормалізації консистенції вмісту кишечника і швидкості його просування по товстій кишці, що дозволити мати щоденний регулярний стілець. Таке лікування потребує індивідуального підходу, а його результат залежить від віку дитини, причин, що спровокували запор, тривалості та гостроти захворювання, частоти і самостійності акту дефекації, супутніх патологій шлунково-кишкової системи, а також наявності больового синдрому та диспепсії.

Дуже важливо дотримуватися лікувальне харчування, яке ґрунтується на високий вміст рослинних волокон. Рекомендується давати дитині фрукти, овочі та злакові, корисно додавати висівки, кальцій, а також продукти, які не сприяють запорів. До них відносяться: яйця, м’ясо, майонез, рослинне і вершкове масло. З раціону слід виключити коров’яче молоко, морква, вермішель, неочищені яблука і банани. Важливо забезпечити малюка достатньою кількістю рідини, уникаючи при цьому напоїв, що містять кофеїн.

З раціону годуючої мами потрібно прибрати такі продукти: білокачанну капусту, бобові, гриби, помідори, чорний хліб, какао, міцний чай, чорницю, редьку, ріпу, часник, цибуля, рисову і манну кашу, киселі і слизові супи. Такі ж обмеження показані дітям старшого віку.

Медикаментозне лікування складається з проносних засобів, які за своїм механізмом дії можна поділити на препарати, що збільшують обсяг вмісту кишечника, стимулюють його рецептори і надають пом’якшувальний дію. Незважаючи на таке розмаїття, багато препаратів можуть викликати побічні ефекти, наприклад: лікарську діарею, алергічні реакції, електролітні порушення, меланоз прямої кишки, ендокринні розлади і кишкову непрохідність. Саме з цієї причини використовувати проносні засоби для дітей можна не довше двох тижнів. (Реклама – якщо вам необхідно провести сантехнічні роботи у домі, то перейдіть за посиланням rehau трубы. Тут ви знайдете все, що вам потрібно)

Дитячі лікарі не рекомендують застосовувати проносні засоби самостійно, так як більшість з них призначені для дорослих, а ефект вони справляють короткочасний. Крім цього, такі ліки можуть давати побічні ефекти: втрату калію, алергічні реакції, нестача білка, пригнічення рефлексу дефекації, а також дисбактеріоз. Призначати лікування запору у дітей має право тільки лікар.

Якщо утруднення спорожнення кишечника виникло недавно, можна спробувати змінити якість їжі, характер харчування, збільшити фізичні навантаження і обсяг споживаної малюком рідини, щоб базисна терапія дала більш стійкий ефект. Велике місце в комплексному лікуванні дитячих запорів відводиться нормалізації кишкової мікрофлори з додаванням біопрепаратів, що містять лактобактерії. Дуже важливо провести заходи щодо нормалізації вегетативної та центральної нервових систем, а також вдатися до фітотерапії. Медикаментозну терапію рекомендується доповнити фізіотерапевтичними процедурами, лікувальною фізкультурою і масажем.

Інші статті по темі «Запор у дітей»:

Запори у дітей. народні засоби лікування запорів

⇒ Запор у немовляти

⇒ Запори у дорослих

Комментарии сейчас закрыты, извините.


Слои по горизонтали
Увага! Інформація, опублікована на сайті, призначена тільки для ознайомлення. Описані методи діагностики, лікування, рецепти народної медицини і т.д. самостійно використовувати не рекомендується. Обов'язково проконсультуйтеся з фахівцем, щоб не завдати шкоди своєму здоров'ю!

� 2016 FAMILY DOCTOR |