FAMILY DOCTOR

22 Мар

Вульвовагініт: причини, симптоми, лікування вульвовагініту

Вульвовагініт: причини, симптоми, лікування вульвовагініту

вульвовагінітВульвовагініт відноситься до інфекційних захворювань з ураженням тільки нижніх відділів статевих органів внаслідок інвазії патогенної мікрофлори.

Причиною розвитку патологічного процесу найчастіше є змішана флора, наприклад, аеробні та анаеробні бактерії, трихомонади, гриби, хламідії, кишкова паличка. У нормі в піхві є місцеві захисні механізми, які запобігають інфікуванню. Ці механізми є конституціональними, вродженими і набутими за рахунок контактування зі збудниками. При порушенні цих механізмів захисту відбувається посилене розмноження мікроорганізмів, які викликають запалення в області піхви і вульви.

Необхідно виділити наявність факторів, які можна назвати провокуючими для розвитку вульвовагініту. До цих факторів слід віднести такі стани:

1. нераціональне проведення антибактеріальної терапії;
2. прийом деяких медикаментозних засобів (препарати з групи глюкокортикоїдів, протизаплідні засоби або КОК);
3. період вагітності, для якого характерно стан імунодефіциту і гормональна перебудова жіночого організму;
4. супутня патологія з боку внутрішніх органів (ендокринні захворювання);
5. патологічні стани, що характеризуються зниженням імунних сил (важкі травми і об’ємні оперативні втручання).

Симптоми вульвовагініту

Захворювання має досить виражену симптоматику, яка обумовлена ​​місцевою запальною реакцією. Жінка буде пред’являти скарги на дискомфорт в області зовнішніх статевих органів, виражений свербіж і печіння. Змінюється характер виділень, їх стає більше і вони набувають патологічний характер. Клінічна картина визначається тим збудником, який є безпосередньою причиною розвитку вульвовагініту. Необхідно звертати увагу на характер виділень, що допомагає встановити правильний діагноз. Так, при кандидозних уражень виділення носять сирнистий характер і мають кислуватий запах, при трихомонадному ураженні вони стають пінистими і зеленуватого відтінку.

Якщо процес протікає гостро, то жінка може скаржитися на дискомфорт при сечовипусканні, утруднення при статевого життя внаслідок виражених запальних змін.

Лікування вульвовагініта

Щоб правильно визначитися з лікувальною тактикою, рекомендується провести бактеріологічне дослідження. Виявлення збудника захворювання і визначення його чутливості до препаратів дозволяє призначити цілеспрямовано терапію. Якщо такої можливості немає, то терапія зводиться до емпіричного лікування, тобто призначаються місцеві обробки або ванночки вагінальні з відварами трав, обробка вульви, піхви мазями та кремами, що містять антибіотики. Звичайно, такі заходи мають меншою ефективністю, можуть призвести до розвитку рецидиву запального процесу.

Якщо проведена місцева терапія, проведена повноцінна елімінація збудника, необхідно на другому етапі лікування відновити склад мікрофлори піхви. Це дозволить заселити піхву спеціальної флорою, яка буде підтримувати місцевий імунітет. Це група бактерій молочно-кислих або лактобактерії. Вони випускаються вже у формі готового препарату, свічок для місцевого призначення. Їх вводять на ніч протягом десяти днів. Крім цього, лактобактерії можуть випускатися у вигляді сухого порошку. Ця частина лікувальних заходів є дуже важливою, тому жінці слід заздалегідь пояснити необхідність її проведення.

Міток немає

Добавить комментарий


Слои по горизонтали
Увага! Інформація, опублікована на сайті, призначена тільки для ознайомлення. Описані методи діагностики, лікування, рецепти народної медицини і т.д. самостійно використовувати не рекомендується. Обов'язково проконсультуйтеся з фахівцем, щоб не завдати шкоди своєму здоров'ю!

� 2016 FAMILY DOCTOR |