FAMILY DOCTOR

04 Мар

Як я винайшов мазь від бронхіальної астми

(№3(24), 2010)

* З практичного досвіду

Костянтин ЖУРАВЕЛЬ,
лікар-терапевт

1986 року в мого сина почалися напади задухи. Усі сили я кинув на вивчення та лікування бронхіальної астми. На той час існувала така класифікація цієї хвороби: інфекційно-алергічна та атопічна.
А я подумав: чому б не виділити типи бронхіальної астми за переважанням медіатора запалення. Умовно я визначив такі форми: гістомінова, серотонінова, змішана.
Для лікування гістомінової форми тоді існувало багато препаратів. Але довести, що у хворого саме серотонінова форма, можливо було тільки інтуїтивно. Звідки я міг знати наприкінці 90-х, що в мерехтливому епітелії бронхів містяться клітини Кульчицького, які виробляють власний серотонін? І коли відбувається збій у системі зв’язування та інактивації серотоніну, настає бронхіальний спазм.
Збій може відбуватися неодноразово. У такому разі хвороба з поодинокого бронхоспазму переходить у бронхіальну астму, яка нічим не відрізняється від гістомінової.
Переді мною виникло питання: як довести це на практиці? Для цього я підняв літературу з профзахворювань і прочитав про отруєння шахтарів солями марганцю. Там указувалося, що ці солі блокують вироблення серотоніну. Це була для мене ниточка. Треба було приготувати препарат із солей марганцю, який би можна було застосовувати.
Почав з того, що зробив темний розчин марганцю. Оскільки жив на той час у Криму, використав воду з колодязя, насичену великою кількістю солей.
На ранок солі у воді з розчином марганцю прореагували, і на дно випали темні пластівці.
Тепер мені треба було знайти спосіб уведення солей марганцю в організм. Для цього я натопив 50 грамів свинячого жиру, який поклав у склянку. Зверху налив темний розчин марганцю у солоній воді. На ранок випали темні пластівці на поверхню жиру. Після цього я обережно злив воду, а пластівці залишилися на жиру. Перемішавши їх, отримав мазь із солями марганцю. Сам жир при втиранні у шкіру практично миттєво проникає у кров і є чудовим провідником для солей.
У цей день стався напад астми в мого сина. Я взяв 1 г мазі і втер її у шкіру передпліччя. Через 20 – 30 хвилин сила нападу зменшилася лише вдвічі. Тоді я зрозумів, що треба йти далі.
Через деякий час стався такий випадок. Якось у мене випросили флакон із маззю, бо одній жінці з Умані нічого не допомагало. Я пояснив їй, як треба використовувати мазь (втирати півграма щодня, а в разі ускладнення припинити прийом). Через місяць отримав від неї лист із подякою. Виявилося, що в жінки за цей час не було жодного нападу.
Після цього випадку я зрозумів, що треба серйозно займатися препаратом.
Оскільки в Криму кожен третій хворів на астму, таких пацієнтів не бракувало. На кожних сто хворих я виявив приблизно дев’ять, яким мазь допомагала.
Думаю, що кожен лікар був би дуже здивований, побачивши, як мазь за 30 – 40 хвилин після втирання блокує напад астми, і неможливо фонендоскопом вислухати жодного хрипу. Складалося враження, що перед вами здорова людина.
Ось тоді я назвав цю форму астми серотоніновою. А всі, кому мазь не допомагала, хворіли на гістомінову форму. Так ця мазь стала тестом для визначення форми астми.
У моїй практиці був ще такий випадок. Одна хвора постійно викликала бригаду швидкої (2-3 рази на день). Коли я приїхав до неї, віддав їй залишок мазі, а потім пішов у відпустку. Через місяць я знову приїхав до неї на виклик.
Жінка сказала, що коли мазь закінчилася, їй почали колоти гормони.
Я знову приніс їй мазь, але вона вже так не допомагала. Тоді я зрозумів, що серотонінова форма під час введення кортикостероїдів може переходити в гістомінову або змішану і погано піддаватися лікуванню. Мазь протипоказана хворим, які постійно приймають гормони (кортикостероїди).
У подальшому обстежив близько трьох сотень хворих. Цінність цього методу в тому, що мазь повністю блокує всі напади бронхіальної астми серотонінового типу. Одне втирання мазі затримує напад на 2 – 10 діб.
Коли хворий відчуває, що напад повертається, він знову втирає мазь (наприклад, одна жінка стримувала безнападний період протягом року!).
Суть перебігу бронхіальної астми полягає в утворенні на слизовій бронхів еозинофільних вогнищ. З кожним нападом утворюються нові вогнища. Вони нагадують міни: як тільки потрапляє будь-який подразник у бронхи (пил, холодне повітря, дим тощо), еозинофільні вогнища запускають бронхоспазм.
Коли настає безнападний період, треба проводити розсмоктувальне лікування вогнищ. У такому разі може настати момент, коли мазь не потрібно буде втирати взагалі, оскільки у бронхах не виявиться вогнищ, які б викликали напад.
Для розсмоктування вогнищ треба приймати внутрішньо відвар кореня аїру або втирати його у змеленому вигляді, змішавши зі свинячим жиром.

Міток немає

Добавить комментарий


Слои по горизонтали
Увага! Інформація, опублікована на сайті, призначена тільки для ознайомлення. Описані методи діагностики, лікування, рецепти народної медицини і т.д. самостійно використовувати не рекомендується. Обов'язково проконсультуйтеся з фахівцем, щоб не завдати шкоди своєму здоров'ю!

� 2016 FAMILY DOCTOR |