FAMILY DOCTOR

25 Май

Вроджені вади серця

ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ

У США щороку виявляють 32 тисячі новонароджених з вадами серця, тобто 1 дитина з кожних 125 – 150 має той чи той дефект у серці. Дефект може бути невеликий, і дитина залишається здоровою протягом багатьох років життя, чи він може бути настільки сильним, що немовля перебуває у небезпеці одразу ж після народження.
Серед усіх вроджених вад розвитку найчастіше зустрічаються вади серця. Вони є основною причиною смертності, пов’язаної з вродженими вадами. Проте, досягнення в галузі діагностики та хірургії за останні 40 років сприяли надзвичайно різкому підвищенню показника виживання дітей із серйозними вадами серця.

Що таке вроджена вада серця?
Будь-яка хвороба, яка є у дитини в момент народження, називається вродженою. Вади серця з’являються на ранній стадії вагітності матері, коли починає формуватися серце дитини. Вони можуть зачіпати будь-які відділи чи частини серця і впливати на їх роботу.

Як працює здорове серце?
За своєю суттю, серце – це м’яз, який прокачує кров через усе тіло людини. Воно складається з 4 частин, які називаються камерами. Дві такі камери розташовані в правій частині серця і дві – в лівій. У серці є також чотири клапани, які пропускають кров вперед і не дають їй повернутися назад. Кров тече до легень, де вона вбирає в себе кисень. Збагачена киснем кров (вона має яскраво червоний колір) повертається до серця, яке спрямовує її крізь аорту і артерії до всіх органів і систем людини. В міру того, як кров віддає кисень тканинам, вона темнішає і повертається назад у серце, де процес починається спочатку.

Як вади серця впливають на дитину?
Деякі діти з вадами серця не мають жодних симптомів хвороби. В цьому випадку вона може бути діагностована лікарем шляхом прослуховування, коли він чує незвичні звуки в серці (вони називаються шумами серця). Треба пам’ятати, що і нормальне серце також може мати шуми, які називаються «функціональними». Лікар запропонує тест для визначення причини таких шумів.
Деякі вади серця не дозволяють йому прокачувати необхідну кількість крові через легені та інші частини тіла. Таким чином, виникає застійна серцева недостатність. Хвора дитина відчуває швидке серцебиття, їй тяжко дихати, особливо під час фізичних вправ (у грудних дітей під час годування, що призводить до недостатнього додавання у вазі). Може також виникнути розширення легень, збільшення живота та припухлість навколо очей.
Деякі вади серця призводять до блідо-сірого або блідо-голубого кольору шкіри (цей стан називається ціанозом), який, зазвичай, з’являється після народження або трохи пізніше. Це вказує на те, що тканини не отримують достатньої кількості кисню. Такі діти дуже швидко стомлюються. Коли вони напружуються, з’являються симптоми задухи і в’ялість. Деякі можуть присідати, щоб було легше дихати.

Що викликає вроджені вади серця?
В більшості випадків вчені не знають, що саме змушує серце дитини розвиватися ненормально. Очевидно, тут відіграють роль як генетичні, так і зовнішні фактори (навколишнє середовище).
Деякі з факторів, що пов’язані з навколишнім середовищем, вже відомі. Жінки, що мали контакт з хворими на кір (краснуху) під час перших трьох місяців вагітності, мають високий ризик народити дитину з вродженою вадою серця. Негативний вплив можуть спричиняти й інші вірусні інфекції. Деякі ліки теж підвищують такий ризик, наприклад, акутан (використовується в лікуванні вугрів), літій (використовується в лікуванні деяких психічних хвороб) і, можливо, деякі протисудомні препарати.
Вживання алкоголю під час вагітності також може викликати вади серця. Аналогічно діє на плід і вживання кокаїну вагітними жінками.
Певні хронічні хвороби матері також можуть викликати вади серця у їх дітей. У жінок з діабетом частіше народжуються діти з серцевими проблемами, однак ризик можна знизити або й звести до нуля відповідним контролем стану матері до настання вагітності. Жінки з фенілкетонурією (вродженим станом, за якого змінюються біохімічні процеси в організмі) теж можуть народити дитину з хворим серцем, але і цього можна уникнути, застосувавши спеціальну дієту до початку вагітності. Результати досліджень вказують на те, що, якщо жінка до вагітності та на першій стадії вагітності не вживає фолієву кислоту в достатній кількості, то виникає ризик народження дитини з дефектами.
У більшості сімей не більше однієї дитини з вадою серця, проте порушення такого характеру частіше зустрічаються серед родичів або у дітей тих людей, у кого вже є вада серця, ніж у тих сім’ях, де такого захворювання в родині немає. Це наштовхує на думку, що до вад серця має відношення генетика. Принаймні, це можна сказати про ті сім’ї, де вже є люди з такою хворобою. Між іншим, за останній час вчені знайшли більш ніж 100 мутацій (змін) у більш ніж дюжині генів, які безпосередньо пов’язані з порушенням діяльності серця. Більшість цих мутацій призводять до кардіоміопатії (збільшення серця) чи порушення серцевого ритму, і обидва ці стани можуть призвести до летальних наслідків.
Вчені також виділили декілька мутацій, які негативно впливають на формування серця, що призводить до вроджених мальформацій серця. Наприклад, у 1999 р. вчений відкрив ген, що відповідає за загальну важливу групу мальформацій тих шляхів, що забезпечують викид крові з серця. Інші вчені знайшли ген, що відповідає за таку ваду серця, яка називається «дефект перегородки передсердя» (незрощення стінки між верхніми камерами серця). Вади серця можуть бути частиною інших вроджених вад.
Так, більше третини дітей із синдромом Дауна (характеризується затримкою психічного розвитку та фізичними вродженими дефектами) мають і серцеві проблеми. Це стосується і четвертої частини дівчаток з іншою хромосомною аномалією, яка називається синдром Тернера (низький зріст, статева недорозвиненість та інші проблеми). Власне кажучи, приблизно у 10 % дітей з вадами серця спостерігаються хромосомні аномалії. Дітей із синдромом Дауна, Тернера та іншими хромосомними аномаліями слід регулярно перевіряти на предмет вад серця. Вади серця також розповсюджені серед дітей з різноманітними спадковими захворюваннями, такими як синдром Нунана (низький зріст, порушення навчання), Алагілія (захворювання печінки та інші проблеми), Марфана (дефекти опорно-рухової системи та зору) та Уїльямса (затримка розумового розвитку). У дітей із фетальним алкогольним синдромом (FAS) також часто спостерігаються вади серця.

Які з вроджених вад серця найбільш поширені та як вони лікуються?

Найпоширенішими вадами є:
Відкрита артеріальна протока.
Поки плід перебуває в утробі матері, більша частина його крові тече в обхід легень, які ще не працюють, з однієї судини в іншу через спеціальну протоку (ductus arteriosus). Після народження протока повинна закритися, і кров починає йти своїм нормальним маршрутом крізь легені. Якщо вона залишається відкритою, кров не йде своїм звичним руслом. Ця проблема дуже часто присутня у недоношених дітей.
Відповідна терапія може допомогти закрити цю протоку, в іншому разі застосовується хірургічне втручання.

Вади серцевої перетинки.
Якщо в перетинці (septum), яка розділяє дві верхні або дві нижні камери серця, виникає отвір, кров не може циркулювати так, як це потрібно, серце в такому разі працює з перевантаженням. Хірург може закрити такий отвір, зашивши його або використавши клаптик тканини. Дуже маленькі отвори можуть закритися самі і не потребують корекції взагалі.

Коарктація аорти.
Частина аорти, велика артерія, крізь яку кров іде від серця до інших частин тіла, може бути звужена настільки, що кров не може вільно рухатися. Хірург може видалити звужену частину, зшити відкриті кінці або замінити звужену частину протезом або судиною, взятою з іншої частини організму хворого. Іноді звужену судину можна розширити, поступово надуваючи введений у неї за допомогою катетера балон.

Аномалії клапанів серця.
Деякі діти народжуються зі звуженими, закритими або напівзакритими клапанами, які перешкоджають нормальному потоку крові. Звичайно, ці клапани можуть бути виправлені хірургічно або замінені штучними. Введення катетера з балоном теж застосовується в лікуванні цих вад в якості альтернативи хірургічному втручанню.

Тетрада Фалло.
Комбінація з чотирьох вроджених вад серця перешкоджає більшій частині крові потрапити до легень. У дитини можуть з’явитись епізоди ціанозу, вона може погано рости та розвиватися. Сучасні хірургічні методики дозволяють на ранніх стадіях виправити цей комплекс вад настільки, що діти можуть жити нормальним або майже нормальним життям.

 ♦ Транспозиція великих артерій.
В разі такої вади основні артерії, які виходять із серця, міняються місцями, тобто кожна з них виходить не з тієї камери, що потрібно для нормального функціонування. Тільки недавно хірурги отримали можливість виправляти цю ваду, яка досі завжди призводила до смерті новонародженого.

Синдром гіпоплазії лівої частини серця.
Сукупність різноманітних вад призводить до того, що об’єму лівого шлуночка (основної камери серця, що подає кров) недостатньо для того, аби підтримувати життєдіяльність організму. Ця вада є основною причиною смертності внаслідок вроджених захворювань серця.
За допомогою новітніх технологій у хірургії та серцевих трансплантатів деяких таких дітей тепер можна рятувати, проте довгостроковий прогноз залишається непевним.
За останні 30 років досягнення в лікуванні вад серця дозволили зберегти життя близько мільйона дітей в США, які тепер вже перейшли в підлітковий вік, а частина – в юнацький. Половину дітей, яким потрібне хірургічне втручання з приводу вад серця, тепер оперують у віці до двох років. Ще до недавнього часу часто доводилося виконувати тимчасову корекцію і відкладати хірургічне втручання доти, доки дитина не підросте. Рання корегувальна хірургія попереджує розвиток додаткових ускладнень і дає можливість на більш ранніх етапах перейти до нормального способу життя. Діти та дорослі з певними вродженими вадами серця завжди залишаються під загрозою інфікування тканин серця та його клапанів, навіть після проведення оперативної корекції. Отож, батьки хворих дітей та дорослі, які були прооперовані з приводу вад серця, мають обов’язково узгоджувати зі своїм лікарем необхідність вживання антибіотиків для запобігання інфікуванню перед проведенням певних операцій, включаючи стоматологічні.

Чи можна виявити вроджені вади серця до народження?
Спеціальне ультразвукове дослідження (огляд плоду за допомогою звукових хвиль), яке називається ехокардіографією, дозволяє точно виявити більшість вроджених вад серця. Якщо до народження діагностуються певні проблеми з боку серця, коли серце плода б’ється занадто швидко чи занадто повільно, ліки можуть допомогти відновити правильний серцевий ритм до того, як розвинеться серцева недостатність. Якщо ж ваду неможливо лікувати до народження, лікарі, знаючи, що вона є, можуть підготуватися до проведення операції одразу ж після народження дитини.

Чи можна попередити виникнення вроджених вад серця?
Більшості вроджених вад серця сьогодні запобігти неможливо, однак жінка може вжити деяких заходів, які повинні знизити ризик народження дитини з цими вадами. До початку вагітності жінка повинна перевірити, чи є в неї імунітет до краснухи, і провести вакцинацію, якщо його немає. Вагітним треба уникати алкоголю і медикаментів, придбаних без рецепта. Жінки з такими хронічними хворобами, як діабет, судоми і фенілкетонурія, повинні порадитися з лікарем і провести курс лікування або дієтотерапії до моменту зачаття. Усі жінки, які можуть завагітніти, повинні щоденно приймати мультивітаміни, що містять 400 мікро-   грамів фолієвої кислоти, для зниження ризику розвитку серйозних вроджених дефектів головного та спинного мозку, а також, можливо, інших вроджених дефектів, у тому числі вад серця.
Лікар-генетик може вирахувати приблизні шанси народження другої дитини з вадами серця у тих батьків, які вже мали раніше таку дитину. Для родичів хворих дітей, в дещо більшій мірі, існує ризик виявлення в них такого ж захворювання, що і в їхніх братів та сестер. В деяких випадках, якщо вада серця є частиною якогось синдрому чи сукупності інших вроджених вад, шанси повторення хвороби у другої дитини зростають. Батьки, які самі мають вади серця, повинні знати, що шанси народити хвору дитину значно підвищуються.

Які дослідження проводяться з приводу вроджених вад серця?
Група вчених досліджує проблему виникнення вроджених вад серця для того, щоб віднайти кращі шляхи їх лікування. Так, деякі дослідження, що фінансуються «March of Dimes», скеровані на визначення гену, який відповідає за порушення формування серця. Також, декілька груп займаються вивченням більш ефективних способів лікування дітей із тяжкими вродженими вадами серця.

Діабет та вагітність

Діабет – це таке порушення обміну речовин, за якого в організмі не виробляється достатньо інсуліну або інсулін не використовується належним чином. Інсулін – це гормон, який виробляється підшлунковою залозою. Він дозволяє глюкозі проникати у клітини, де він перетворюється на енергію або накопичується у вигляді жиру. У випадку нелікованого діабету велика кількість цукру накопичується в крові та ушкоджує органи, насамперед, кровоносні судини, очі, нирки. Деякі пацієнти, які мають діабет, потребують щоденних ін’єкцій інсуліну, щоб попередити виникнення цих ускладнень.
Майже кожна із ста жінок дітородного віку має діабет ще до вагітності, що розглядається як первинний діабет. У 3 – 5% жінок діабет виникає на перших етапах вагітності. Це називається гестаційним діабетом, тобто обумовленим вагітністю. Сьогодні більшість вагітних жінок, хворих на цукровий діабет, мають можливість народити здорову дитину.
Досягнення у веденні вагітності, що ускладнена діабетом, значно знизили можливий ризик ушкодження плода.

Який ризик для плоду становить діабет?
Порівняно з вагітними жінками, які не хворіють на діабет, у жінок з погано контрольованим гестаційним діабетом у 2 – 4 рази підвищується ризик народження дитини з тяжкими вродженими вадами, такими як вади серця чи вади нервової трубки (вади спинного чи головного мозку). Ризик викидня чи мертвонародження у них теж підвищується. На відміну від жінок з первинним діабетом, у жінок з гестаційним діабетом, зазвичай, немає підвищеного ризику мати дитину з вродженими вадами. Однак дехто з дослідників вважає, що у жінки, яка має важкий ступінь гестаційного діабету і потребує лікування інсуліном, ризик народження дитини з вродженими вадами зростає.
Можливо, що у кількох обстежених жінок був нерозпізнаний діабет, який почався ще до настання вагітності. Саме тому на перших тижнях вагітності вони мали високі рівні цукру, а це підвищує ризик виникнення вроджених вад розвитку.
Недостатньо контрольований гестаційний діабет також дещо підвищує ризик мертвонароджень. Однак із удосконаленням медичної допомоги випадки мертвонароджень у жінок, які мають гестаційний діабет, стають значно  рідшими. Жінки з погано контрольованим діабетом (первинним або гестаційним) мають підвищений ризик народити дитину занадто великої ваги (що сягає 10 фунтів – 4,5 кг). Ця надмірна вага має свій медичний термін – макросомія. Новонароджені у жінок з недостатньо контрольованим діабетом виростають такими великими тому, що надмірний рівень цукру з материнської крові переходить до плаценти, а звідти – до плоду. У відповідь плід починає виробляти додатковий інсулін, який допомагає переробляти цукор і відкладати його у вигляді жирів. Жир, звісно ж, накопичується в ділянці верхньої частини спини та тулуба, деколи це заважає народженню такої дитини вагінально і може призвести до травм під час пологів.
Діти всіх жінок з недостатньо контрольованим діабетом у періоді новонародженості мають підвищений ризик виникнення дихальних розладів, низького рівня цукру крові та жовтяниці. Ці ускладнення лікуються, але краще їм запобігти, контролюючи під час вагітності рівень цукру в крові матері. Для дітей жінок із гестаційним діабетом також існує підвищений ризик того, що в молодому віці вони будуть повними та захворіють на діабет.

Чи тягне за собою діабет інші ускладнення вагітності?
Досягнення в охороні здоров’я дозволяють жінці з діабетом так само, як і жінці, яка не має діабету, мати неускладнену вагітність та здорове дитя, за умов, що рівень цукру крові буде постійно під контролем ще до настання вагітності. Водночас, жінки з недостатньо контрольованим діабетом, особливо первинним, мають підвищений ризик характерних ускладнень вагітності, а саме – викидень, артеріальний тиск, пов’язаний із вагітністю, багатоводдя (надмірна кількість амніотичної рідини, що може призвести до передчасних пологів); передчасні пологи та мертвонародження.

Які тести рекомендуються для виявлення ускладнень?
Лікар буде уважно наглядати за розвитком плоду, особливо в останньому триместрі вагітності. Щоб пересвідчитися, що плід росте нормально, лікар може запропонувати пройти ультразвукове діагностування (УЗД). Якщо вага дитини сягає 9 фунтів 14 унцій (4,5 кг) або більше, то лікар, напевне, порекомендує пологи через кесарський розтин. Лікар також може порекомендувати «не стресовий тест» (який має повторюватися щотижня або частіше), просту процедуру, під час якої за допомогою електронної апаратури наглядають за роботою серця плода. У більшості випадків ці обстеження покажуть, що вагітність розвивається нормально. Незважаючи на те, що жінки з діабетом мають підвищений ризик пологів шляхом кесарського розтину, більшість має нормальні вагінальні пологи.

Чому лікування та догляд до вагітності мають для жінок-діабетиків таке велике значення?
Жінки з первинним діабетом мають пройти консультацію у лікаря ще до настання вагітності, з метою контролю рівня цукру крові. Це важливо зробити до запліднення, тому що найбільш серйозні вади розвитку, пов’язані з діабетом, формуються вже на перших тижнях вагітності, ще до того, як жінка пересвідчиться, що вона вагітна. Результати досліджень свідчать, що добрий контроль за рівнем цукру крові ще до вагітності зменшує додатковий ризик розвитку вроджених вад у дитини жінки з первинним діабетом, яка потребує інсуліну. Інші дослідження показують, що ретельний контроль за рівнем цукру крові до і під час вагітності знижує ризик викиднів, мертвонароджень, макросомії та ускладнень періоду новонародженості. Коли жінка-діабетик вирішує мати дитину, то, зазвичай, лікарі рекомендують їй щомісячно робити аналіз крові для контролю за гліколізованим гемоглобіном (речовина, яка утворюється, коли глюкоза крові зчіплюється з білком в еритроцитах). Тест показує, наскільки ефективно контролювався рівень глюкози в крові протягом останніх двох-трьох місяців. Це може допомогти визначити найбільш сприятливий період для зачаття. Цей тест також можна використовувати для спостереження за ефективністю контролю цукру крові під час вагітності.
Для попередження ДНТ усі жінки повинні щоденно включати до свого збалансованого раціону харчування мультивітаміни, що містять 400 мікрограмів фолієвої кислоти, починаючи, щонайменше, за один місяць до вагітності. Для жінок, хворих на діабет, вже існує підвищений ризик народження дитини з ДНТ, тому для них особливо важливо приймати фолієву кислоту. На прийомі у лікаря з приводу майбутньої вагітності жінки-діабетики повинні поцікавитись у лікаря, чи потрібно їм приймати щоденну дозу фолієвої кислоти, що перевищує 400 мікрограмів. Хоча дослідження з приводу прийому таких доз фолієвої кислоти серед жінок-діабетиків з метою попередження ДНТ не проводились, доведено, що доза 400 мікрограмів є ефективною для зниження ризику народження дитини з ДНТ у тих жінок, які вже мають хвору дитину.
Жінкам з первинним діабетом, які вживали таблетки (пероральні ліки) для контролю за рівнем цукру крові, потрібно буде перейти на інсулін ще до запліднення та під час вагітності, оскільки пероральні медикаменти можуть призвести до виникнення вроджених вад у плода.

Які симптоми гестаційного діабету та як його виявити?
Гестаційний діабет – це одне з найпоширеніших ускладнень вагітності. Зазвичай він розвивається в другій її половині, коли гормони вагітності вступають у протиріччя зі спроможністю організму вживати свій власний інсулін. У більшості жінок з гестаційним діабетом немає проявів захворювання, однак деякі можуть відчувати надмірну спрагу, почуття голоду чи втому.
В основному, після пологів рівень цукру крові повертається до норми. Деякі жінки входять до групи ризику щодо виникнення гестаційного діабету. Це жінки за 30, надмірної ваги, які мають у родині хворих на діабет і які вже народжували дитину з надмірною вагою (більше 4,3 кг) або мали мертвонародження.
Більшість вагітних проходять перевірку на гестаційний діабет між 24 та 28 тижнем вагітності. Жінки, які належать до групи високого ризику (включаючи жінок, які мали гестаційний діабет під час попередньої вагітності), часто проходять скринінг під час першого пренатального прийому у лікаря. Якщо результати такого тестування в нормі, то наступна перевірка проводиться в період між 24 та 28-м тижнем вагітності. Однак за даними Американської діабетичної асоціації, жінки, молодші 25 років і які не мають факторів ризику щодо діабету, не потребують такої перевірки, оскільки у них дуже мала вірогідність мати гестаційний діабет. Для проведення цього тесту через годину після вживання напою, що містить 50 г глюкози (різновид цукру), у жінки беруть кров на визначення рівня цукру. Жінкам з високим рівнем глюкози в крові буде запропоновано додатково вжити 100 г глюкози, але визначення буде проводитися кілька разів – через одну, дві та три години. Це обстеження має назву «тест на толерантність до глюкози». В разі гестаційного діабету більшість жінок може контролювати рівень цукру крові через дотримання дієти та за допомогою фізичних вправ.

Яка дієта рекомендована вагітним жінкам з діабетом?
Вагітна жінка, яка має діабет, повинна дотримуватися дієти, що підібрана виключно для неї. Більшість жінок з гестаційним діабетом звертаються за допомогою до дієтологів. Жінки з первинним діабетом дотримуються спеціальної дієти, однак їм все ж таки потрібно проконсультуватися у дієтолога, тому що, зважаючи на вагітність, їх дієта, можливо, потребує змін. Якою має бути енергетична цінність їжі вагітної жінки, яка має діабет, співвідношення різних поживних речовин, а саме – жирів, вуглеводів, білків, молочних продуктів, фруктів та овочів, це залежатиме від багатьох факторів: маси тіла, терміну вагітності і темпів росту дитини. Під час підбору індивідуальної дієти лікар та дієтолог візьмуть до уваги всі ці дані, а також врахують смакові уподобання жінки.
Існує загальне правило – жінка середньої статури з будь-якою формою діабету має споживати 2200 – 2400 калорій на день. Це дозволить їй набрати під час вагітності рекомендовану вагу 25 – 35 фунтів (11 – 16 кг). Для жінки з гестаційним діабетом це потрібно розподілити на три прийоми та легку закуску перед сном. Жінкам із первинним інсулін-залежним діабетом часто радять вживати додатково ще 2 – 3 легкі закуски. Дієтолог, можливо, запропонує дієту із зниженою кількістю калорій, до якої входять 10 – 20 % калорій з білків (м’ясо, птиця, риба, бобові), близько 30 % жирів (з них – менше 10 % ненасичених жирів), а решта калорій будуть надходити від споживання вуглеводів (хліб, круп’яні та макаронні вироби, рис, фрукти та овочі). Жінка повинна обмежувати себе в споживанні солодкого.

Чи повинна вагітна жінка з діабетом виконувати фізичні вправи?
У захворювання на діабет фізичні вправи допоможуть у більш ефективному використанні організмом інсуліну. Вони рекомендуються більшості жінок із гестаційним діабетом та деяким жінкам із первинним діабетом. Однак, вагітній жінці, яка має діабет, завжди потрібно порадитися з лікарем, як розпочати або чи продовжувати фізичні тренування. Вагітним жінкам з недостатньо контрольованим діабетом чи певними ускладненнями, такими, як високий артеріальний тиск чи ураження судин, спричинених первинним діабетом, треба займатися фізичними вправами тільки після консультації з лікарем.

Чи потребують вагітні жінки, хворі на  діабет, інсуліну?
Багато жінок, які мають первинний діабет, потребують ін’єкцій інсуліну, щоб тримати під контролем рівень цукру крові. Доза інсуліну змінюється під час вагітності, взагалі вона зростає після 20 – 24 тижнів вагітності та стабілізується десь на 36-му тижні.
Тільки 10 – 15 % жінок із гестаційним діабетом потребують проведення інсулінотерапії. Інсулін рекомендують приймати до кінця вагітності тоді, коли цукор крові не стабілізується впродовж двох тижнів спеціальної дієти. Проте останні дослідження виявили, що жінки з гестаційним діабетом, котрий лікували перорально медикаментом глібурид, не потрапили до групи високого ризику народження дитини з вродженими дефектами на відміну від схожої групи жінок, пролікованих інсуліном. Також у жінок, які приймали цей пероральний препарат, не спостерігалося більшої кількості ускладнень вагітності, ніж у групі жінок, які приймали інсулін. Якщо результати цього дослідження підтвердяться, то ті жінки з гестаційним діабетом, які не можуть контролювати цукор за допомогою дієти, можливо, зможуть приймати таблетки замість ін’єкцій інсуліну (Оскільки жінки, які брали участь у цьому дослідженні, одержували препарат після першого триместру вагітності, результати цього дослідження не показують, буде таке лікування безпечним чи не буде для жінок із первинним діабетом, які потребують лікування на ранніх етапах вагітності).

Яким чином вагітна жінка може контролювати діабет в домашніх умовах?
За рекомендаціями лікарів вагітні жінки, хворі на діабет і потребують інсуліну, мають кілька разів на день перевіряти рівень цукру в крові. Багато лікарів рекомендують це також жінкам з гестаційним діабетом, який контролюється за допомогою дієти. Для цього існують глюкометри чи кольорові індикаторні стрічки. Ці прилади полегшили контроль рівня цукру крові та підбір відповідної дози інсуліну між візитами до лікаря в осіб, хворих на діабет.
Лікар також може запропонувати тест сечі на визначення рівня кетонів, докислотних сполук, що утворюються в разі недостатнього контролю рівня цукру в крові, і коли в організмі задля утворення енергії спалюються жири замість цукру. Велика кількість кетонів у сечі може бути сигналом кетоацидозу – серйозного ускладнення, яке може призвести до внутрішньоутробної смерті плода.

Чи потребують жінки-діабетики спеціального лікування після пологів?
Деякі жінки з первинним діабетом стикаються з ситуацією, що упродовж кількох тижнів після пологів їм важче прогнозувати рівень цукру в крові. Жінки з первинним діабетом повинні перевіряти рівень цукру частіше, щоб разом із своїм лікарем коригувати дозу інсуліну.
У більшості випадків у жінок із гестаційним діабетом рівень цукру крові після пологів приходить до норми.
Американські дієтологи рекомендують, щоб жінки, які мали гестаційний діабет, перевірили цукор у крові через 6 тижнів після пологів, щоб упевнитися, що він у нормі. Жінки, які мали гестаційний діабет, мають 50 % ймовірності розвитку діабету в майбутньому, тому також рекомендується їм перевіряти цукор крові кожні три роки. Такі жінки можуть самі сприяти зниженню ризику шляхом зниження ваги та заняття фізичними вправами. Для них також існує близько 50 % ризику, що під час наступної вагітності у них знову буде гестаційний діабет. Вчені, провівши ряд досліджень, вважають, що зниження ваги в період між вагітностями також може знизити такий ризик.

Міток немає

Добавить комментарий


Слои по горизонтали
Увага! Інформація, опублікована на сайті, призначена тільки для ознайомлення. Описані методи діагностики, лікування, рецепти народної медицини і т.д. самостійно використовувати не рекомендується. Обов'язково проконсультуйтеся з фахівцем, щоб не завдати шкоди своєму здоров'ю!

� 2016 FAMILY DOCTOR |