Депресія. Різновиди депресії. Тест на депресію

Які різновиди депресії?

Міжнародна класифікація депресивних форм:
Щодо причин виникнення – невротична, зумовлена назрілим внутрішнім конфліктом; реактивна – така, що є реакцією на психічну травму; ендогенна – має внутрішні причини, наприклад, вроджені вади нейрохімій.

Депресія поділяється на тяжку, середнього ступеня тяжкості, легку, дистимічний розлад, емоційний, біполярний розлад, сезонна депресія, гормонально зумовлена депресія.
За характером перебігу – на класичну і приховану (соматизовану і масковану). За тяжкістю – на малу і велику депресію.

Соматизована депресія виражається у вигляді певної тілесної хвороби, часто це хвороби шлунка і кишечнику, підвищений тиск, м’язовий біль, бронхіальна астма, сексуальні розлади, судинна дистонія.

Маскована депресія маскується під інші хвороби, імітуючи хворобливі відчуття у пацієнта; при цьому, зазвичай, кількаразові медичні обстеження ознак хвороби не виявляють. Бували випадки, коли пацієнти з маскою депресії типу «біль у животі» потрапляли на операційний стіл з уявним апендицитом.

Існує також значна кількість депресивних синдромів, супутніх хронічним захворюванням (артеріальна гіпертонія, діабет, гепатит, онкопатологія тощо), наслідки травм і хвороб центральної нервової системи (струс мозку, родова травма, підвищений внутрішньочерепний тиск, інсульт тощо), інтоксикації (алкогольна, професійна, медикаментозна).

Існують різні форми та симптоми депресії, але всі вони знижують життєву енергію, погіршують здоров’я, змінюють апетит і сон, знижують концентрацію уваги, а, отже, й пам’ять. Депресія «не зважає» на національність, культуру, соціальний статус, стать, вік.
Сьогодні можна говорити про справжню епідемію депресії! За даними статистики, не менше 15 – 20% населення у всьому світі переживають депресивний стан.

Клінічні наслідки депресії

Імунітет людини знижується, перебіг наявних хвороб ще більше ускладнюється. Депресивні розлади вдвічі збільшують ризик виникнення захворювань серцево-судинної системи, інфаркту міокарда, сприяють розвитку остеопорозу. Страждає і нервова система. Депресія впливає негативно на пам’ять, концентрацію уваги та інші процеси мислення.
Надто впливає депресія на сприйняття болю. Людина, яка страждає від хронічного болю у суглобах чи спині, у період депресії відчуває його посилення. Чимало людей, категорично заперечуючи наявність депресивного стану, скаржаться на різноманітний незрозумілий біль.

Як відрізнити депресію від поганого настрою?
Прояви депресії

Депресія може проявлятися підвищеною втомлюваністю за звичайного режиму праці. Також спостерігаються такі реакції, як підвищена дратівливість, несприйняття позитиву навколишнього світу – людині здається, що все проти неї, або ж сама стає байдужою до того, що відбувається навколо. Депресію можуть провокувати обставини, частіше її провокує так звана бездіяльність, коли людина відчуває, що вона не отримує те, що повинна, і що її життя – просто існування. Часто депресія повільно та непомітно охоплює розум і душу. Провокують депресію стресові ситуації. Часом люди не підозрюють, що з ними «щось не так», або, навпаки, цілком усвідомлюють наявність депресії.

ПРОТЕСТУЙТЕ СЕБЕ
Дайте відповідь «так» або «ні» на наведені нижче твердження. Позначте ті, з якими Ви згодні стосовно своєї особи.
1. Мої справи дедалі погіршуються.
2. Ті, кого я бачу щодня, особливо мене дратують.
3. Мені здається, що мій чоловік (дружина, брат, бабуся) роблять все так, щоб навмисне розізлити мене, роздратувати.
4. Я нікому непотрібна (я нікчемна) людина.
5. У мене погіршилася пам’ять, особливо останнім часом.
6. Я припускаюся багатьох помилок.
7. Мені не щастить у житті або «таке могло статися тільки зі мною».
8. Найважче для мене – прийняти рішення.
9. Майбутнє лякає мене, бо в мене його просто немає.
10. Я ніколи не вийду заміж (не одружуся) чи «я ніколи не зможу розірвати шлюб».
11. Ніхто навіть не пожалкує, якщо зі мною щось трапиться, помру.
12. Я просто песиміст – нічого не вдієш.
13. Мене дратує, якщо хтось сміється або жартує (мене дратують всі – вони живуть, а я – ні!).
14. Я припустився багатьох помилок у житті.
15. Не віриться, що все може змінитися на краще.
16. Я не задоволений/не задоволена собою.
17. У мене трапляються напади незрозумілого плачу.
18. Можу почати кричати через якусь дрібницю або стукати та кидатися чимось, нецензурно висловлюватися.
19. Праця та виконання важливих справ зараз для мене дуже важкі.

Якщо Ви позначили до третини висловів, то у Вас ще не обов’язково депресія. Але чим більше позначено пунктів, тим вірогідніший розлад. Якщо більшість із них – про вас, варто замислитися і змінити своє ставлення. Варто порадитися з фахівцем, особливо, якщо думки про смерть часті та нав’язливі.

Депресію можна переживати по-різному: хтось збуджений і страждає від неможливості заснути, а хтось настільки загальмований, що готовий спати на роботі, але при цьому страждає від безсоння вночі – його дратують найменші звуки, навіть ті, що десь далеко за вікном. У людини, яка страждає на депресію, змінюється соціальна поведінка. Вона може намагатися уникати людей, навіть тих, з якими у неї були найтісніші стосунки. Відчуваючи депресію, людина уникає тих, хто міг би їй допомогти. У стані депресії у неї збільшується нетерпимість, з’являються непритаманні їй риси характеру, хвороблива критичність. Переживання розладу завжди супроводжується кількома фізичними симптомами, а у декого вони можуть стати єдиними проявами депресії. Може підвищуватися кров’яний тиск, змінюється апетит, сон, з’являються неприємні відчуття в різних частинах тіла.

Найпоширеніші маски депресії такі:
Абдомінальний синдром. Лікування у терапевтів і хірургів не приносить полегшення. Головний біль. Знеболювальні засоби майже неефективні. Хворим встановлюють діагноз «мігрень» або «вегето-судинна дистонія». Роками лікуються без ефекту.
Лицьовий біль. Імітує невралгію трійчастого або язикоглоткового нервів, хвороби скронево-нижньощелепного суглобу, зубів.
Кардіалгія. Результати кардіограми не відповідають скаргам хворого. Серцеві препарати зменшують біль, але не знімають його повністю. При масці стенокардії нітрогліцерин не ефективний.
Артралгія. Рентгенологічна картина не відповідає характеру скарг хворого. Зона болю не відповідає зоні ураження нерва або суглоба.
Безсоння. Розлад сну є «обов’язковим» проявом депресії. При такому варіанті маски розлади можуть бути основним або єдиним проявом хвороби. Характерне раннє прокидання. Хворий прокидається з відчуттям, що вночі погано відпочив, з огидою до їжі снідає і, приїхавши на роботу вже втомленим, потребує відпочинку, чашки міцної кави або чаю. Пік активності такої людини – 12 годин дня, але до двох годин працездатність падає. До кінця дня, відчуваючи сильну втому, часто все ж таки не може заснути до глибокої ночі. На ранок ситуація повторюється.
Фобія. Страх з одночасним розумінням хворим його безпідставності. Часто – страх смерті від зупинки серця, СНІДу, інсульту. Панічні атаки в метро. Страх посилюється вночі і вранці, зменшується в другій половині дня.
Сексуальні розлади. Сексуальні розлади – одна з перших ознак депресії.
Наркоманія.
Емоції притаманні кожній людині. Чим більше людина пізнає, тим розвиненішою вона стає. Нехай це не дивує, але чим більше стресів, тим більш стійкою є нервова система. Всі великі люди пережили і пізнали безліч емоцій, а, отже, і стресів. Як відомо, і «погані» люди вміють робити хороші вчинки, самі того не підозрюючи. Негативні емоції спонукають людей до вчинків і дій, які змінюють їхнє життя на … позитив. Все залежить від кожного з нас.

Профілактика захворювань - один із основних напрямів роботи сімейного лікаря

Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних дефектів
У сучасному світі ми досить часто говоримо про значення профілактики, але, на жаль, відводимо їй небагато місця в нашому повсякденні. Проведення профілактичної роботи повинно стати основою професії сімейного лікаря. Ми звертаємося до лікаря переважно тоді, коли виникла проблема, що потребує допомоги. Лише зрідка пацієнт приходить за порадою щодо способу життя. В якій формі спонукати до профілактики пацієнта, скерувати до неї основний контингент населення? Адже всім відомі загальновживані вирази «куріння шкодить вашому здоров’ю», «крапля нікотину вбиває коня», лекції на теми щодо шкоди алкоголю, особливо в сполученні з жирною їжею тощо. Втім, все це викликає у сучасних підлітків скоріше бажання уникнути подібних розмов або ж скептичну посмішку – не більше. 

Що ж таке профілактика?

Профілактика захворювань – це система заходів медичного та немедичного характеру, спрямована на попередження, зниження ризику розвитку відхилень у стані здоров’я та захворювань, попередження чи уповільнення їх прогресування, зменшення несприятливих наслідків.

Профілактика первинна включає:
1. Застосування заходів, які знижують вплив шкідливих екологічних, професійних, побутових та інших факторів на організм людини, проведення екологічного та санітарно-гігієнічного спостереження.
2. Формування здорового способу життя, в т.ч.:
– створення постійно діючої інформаційно-пропагандистської системи, спрямованої на підвищення рівня знань всіх категорій населення щодо впливу всіх негативних наслідків на здоров’я;
– санітарно-гігієнічне виховання;
– зниження розповсюдженості куріння, вживання алкоголю, попередження споживання наркотиків та наркотичних засобів;
– залучення населення до фізичної культури.
3. Заходи попередження розвитку соматичних та психічних захворювань і травм, в т.ч. професійно зумовлених, нещасних випадків, інвалідизації, смертності від неприродних причин, дорожньо-транспортного травматизму тощо.
Профілактика вторинна – це комплекс заходів, спрямованих на раннє виявлення та попередження загострень, ускладнень і хронізація захворювань, обмежень життєдіяльності, які викликають дезадаптацію хворих у суспільстві, зниження працездатності, в т.ч. інвалідизації та передчасної смерті.

Види медичних профілактичних послуг:
• Профілактичне консультування (гігієнічне навчання та виховання) окремих осіб та груп населення;
• Профілактичні медичні огляди з метою виявлення ранніх форм захворювань, факторів ризику та проведення оздоровчих заходів;
• Імунізація (вакцинопрофілактика);
• Диспансеризація (диспансерний нагляд та оздоровлення);
• Профілактичні оздоровчі послуги (заняття різними видами фізичної культури, санаторно-курортне оздоровлення, фізіотерапевтичні медичні послуги, масаж тощо).

У розвинених країнах до лікаря частіше звертаються не тоді, коли хвороба вже прогресує, а просто для профілактики. Головною в роботі сімейного лікаря є орієнтувати пацієнта і громаду на здоровий спосіб життя. За даними зарубіжних авторів саме сімейні лікарі успішно розв’язують близько 80% проблем, які стосуються здоров’я пацієнтів. Відомо, що сімейний лікар повинен бути і психологом, і філософом, тому що володіння словом має велике значення для встановлення контакту з пацієнтом. В цьому разі доречний відомий вислів: «Якщо хворому не стало краще після візиту до лікаря, то був не лікар».
На думку фахівців, від медицини залежить не більше 10% здоров’я людини, решта – від його способу життя, режиму, харчування, способу мислення.
Насамперед – пропаганда здорового способу життя!

Як вести здоровий спосіб життя?

– Регулярні фізичні навантаження (як спеціально організовані заняття фізкультурою, так і, наприклад, ходьба пішки або їзда на велосипеді замість поїздок на транспорті, підйом/спуск сходами замість користування ліфтом), активний відпочинок. Важлива правильна організація навантажень. Регулярні фізичні навантаження пов’язують із зменшенням ризику багатьох захворювань. Крім того, регулярні заняття спортом або фізкультурою самі по собі створюють позитивну залежність, поліпшують якість життя. Хочу зауважити, що люди, які проживають у сільській місцевості і виконують додаткову фізичну роботу (догляд за тваринами та робота в саду тощо), потребують не менше, ніж міські мешканці правильного фізичного навантаження, адже, виконуючи одноманітну роботу, ми працюємо одними і тими ж групами м’язів, а інші можемо практично не залучати до роботи. Наслідки цього нам відомі.

Завдання сімейного лікаря – донести до людини таку інформацію і сприяти її реалізації, а саме: сімейний лікар повинен володіти основами ЛФК (до речі, предмет ЛФК включений у програму вищих медичних закладів, а в деяких після 2, 3 курсу сестринську практику можуть проходити на базі реабілітаційних центрів – свого часу я вибрала такий центр як базу для проходження практики, уже тоді зважаючи на те, що там можна було навчитись не тільки основ, але й активно працювати з дітьми, хворими на ДЦП); знаходити способи доносити інформацію до людей. Я наголошую – до здорових людей, а не хворих,останні звернуться за допомогою самі. А керуючись цим, ми зменшимо кількість хворих.

Правильне харчування. Правильні звички, пов’язані з харчуванням, допомагають відчувати себе краще і мати кращий вигляд. Неправильне харчування є однією з основних причин смертності (близько 60% у Північній Америці).
– Відмова від шкідливих звичок, вживання наркотиків (зокрема алкоголю і тютюну);
– Вміння справлятися зі стресом;
– Дотримання правил безпечного сексу;
– Знання основ надання першої медичної допомоги;
– Власне засвоєння добрих звичок;
– Пошук і використання медичної допомоги в разі потреби.

На жаль, часто лікарі в сільській місцевості не мають повного доступу до інформації і інноваційних технологій, але, маємо надію, що з допомогою здібних керівників, зростуть темпи доступу до найновішої інформації та поліпшаться умови праці. Отож, лікарі матимуть змогу проводити більше діагностичних процедур, матимуть більше наснаги працювати, знаючи, що за це вони отримають гідну винагороду.
Депресія. Багато людей страждає на цю недугу, але навіть не усвідомлює, що постійне перебування в подібному стані завдає шкоди не лише самій людині з депресивним станом, а й створює дискомфорт оточуючим, знижує працездатність і, якщо цей стан має тривалий характер (затяжний депресивний стан) та за деяких обставин може перейти в набагато тяжчу форму…Профілактика і ще раз профілактика – тільки так попередимо депресію та її наслідки!..

Світлана ВЕРЗІН
Клінічний ординатор 
кафедри сімейної медицини НМАПО ім. П.Л.Шупика