Менопаузальний метоболічний синдром

січня 31, 2017
Гинекология

Останнім часом відзначається значний інтерес до проблем менопаузального періоду у зв’язку зі збільшенням тривалості життя жінок. Середня тривалість життя жінок – 80 років. В Україні жіночого населення налічується 25,5 млн, із яких більшу половину (13,4 млн) становлять жінки у перехідному та постменопаузальному періодах. Середня тривалість життя жінки в Україні – близько 72 років, а середній вік, коли наступає менопауза, – 48 років.)

Якщо врахувати, що клімактерій займає 1/3 життя жінки, стає очевидною медична й соціальна значимість проблеми. Зі збільшенням тривалості життя особливого медико-соціального значення набувають аспекти, які визначають якість життя жінок цього віку. Менопаузальний вік, зазвичай, є віком найбільшої соціальної активності жінки, що має певний життєвий і творчий досвід, які вона з користю може віддавати суспільству. Досить часто лікарі не виділяють різниці між періодами клімаксу.

Що таке менопауза?

♦ Менопауза – це остання спонтанна менструація та аменорея протягом 12 місяців.
♦ Пременопауза – це час з виникнення перших «менопаузальних» симптомів до останньої менопаузи.
♦ Постменопауза – це час, який починається з початку останньої менструації та триває до кінця життя.
♦Перименопауза – це період від появи перших «менопаузальних» симптомів (зміна менструального циклу, симптоми порушення вегетативного стану у вигляді «припливів», дратування тощо) до двох років після останньої самостійної менструації. Перименопауза – критичний період у житті жінки, що супроводжується численними змінами у всіх системах організму. Саме тому він важливіший більше для сімейного лікаря, ніж для гінеколога.

menopayza 1 Час початку менопаузи запрограмований генетично, але фактори зовнішнього середовища можуть впливати на цей показник. Куріння, погані умови життя, хронічні захворювання тощо є підставою для раннього початку менопаузи.

Слід підкреслити, що саме у період перименопаузи з’являються перші прояви метаболічного синдрому (МС) (синдром Х, синдром Ривена, смертельний квартет), які у поєднанні з менопаузальними змінами формують менопаузальний метаболічний синдром (ММС). Це прискорює розвиток та прогресування серцево-судинних захворювань, які, як відомо, посідають перше місце серед причин смертності у жінок більшості країн світу та розвитку ЦД ІІ типу. Порушенням жирового та вуглеводних обмінів, що формують МС, який являє собою: абдомінальне ожиріння, порушення толерантності до вуглеводів чи цукровий діабет 2 типу, дисліпідемію, артеріальну гіпертензію (АГ) та інші критерії, встановлені національним інститутом США (2001 р.) та Українською асоціацією кардіологів (2004 р.) і нині приділяють багато уваги. Але всі ці порушення, на ранніх етапах розвитку МС, у більшості випадків мають зворотній характер.

Класифікуючи за перебігом, МС можна поділити на 4 стадії:

S 40-1 Для діагностики абдомінального ожиріння використовується індекс маси тіла (індекс Кетле) як найбільш точний метод. ІМТ = маса тіла в кг/зріст у м²

За даними критерію ВООЗ, нормальний ІМТ становить 18,5 – 24,9 кг/м2. Але в роботі практикуючого лікаря зручніше використовувати дослідження окружності живота.
Зміни глюкози крові виявляються стандартними методами, але слід зауважити, що досить часто у жінок можна зареєструвати порушення толерантності до глюкози. Якщо коливання глюкози крові натще під час кількох досліджень тримається на межі 5,6 – 6,1ммоль/л, слід провести пробу з навантаженням (після дослідження глюкози крові натще дати випити 75 г розчину глюкози та повторити дослідження через 2 години).

S 40-2 Наступним показником, дуже важливим для ранньої діагностики менопаузального синдрому, є дослідження ліпідного спектра крові пацієнтів (холестерин загальний, холестерин ліпопротеїдів високої та низької щільності, тригліцериди тощо), звичайно, в наших нинішніх умовах економічної кризи важко уявити людину, яка самостійно піде досліджувати всі ці показники, не маючи тяжкої хвороби серця або судин. Але саме тут виступає професійність сімейного лікаря як фахівця з профілактики захворювань і в разі правильного пояснення пацієнтові необхідності дослідження, принаймні, загального холестерину, допоможе йому значно раніше зареєструвати початок порушення обмінних процесів, а пацієнта позбавить у майбутньому прийому великої кількості медичних препаратів, що призведе до економії коштів.

Після проведених досліджень було виявлено, що більшість жінок у перименопаузі має високий нормальний рівень АТ, який є передвісником гіпертензії І ступеня, в разі ранньої діагностики, лікар має змогу запобігти розвитку гіпертонічної хвороби або принаймні затримати її початок. Виходячи з вище сказаного, МС прийнято діагностувати за наявності 3 або більше з 5 критеріїв:
– обвід талії більше 88 см;
– рівень тригліцеридів >1,70 ммоль/л (>150 мг/100 мл);
– рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХЛВЩ) <1,29 ммоль/л (<50 мг/100 мл);
– артеріальний тиск (АТ)>130/80 мм рт. ст.;
– рівень глюкози плазми крові натще >6,10 ммоль/л (>110 мг/100мл). Слід зауважити, що Американська діабетична асоціація (ADA) у 2003 р. встановила значення рівня глюкози натще >5,6 ммоль/л (100 мг/дл), для діагностики переддіабету.
У жінок в перименопаузі досить часто можна спостерігати розвиток початкових проявів МС, але більшість лікарів залишає їх без уваги або перекладає відповідальність на плечі гінекологів, які, своєю чергою, відправляють жінок «по колу» вузьких спеціалістів. Звісно, лікування МС на цьому етапі у більшості складається зі зміни загального способу життя, зміні звичок харчування, збільшення фізичного навантаження. Але, враховуючи, що у цих пацієнток менопаузальні скарги домінують, призначення препаратів замісної гормональної терапії (ЗГТ) або фітоестрогенів позитивно вплине на зменшення вегетативних проявів, а також сповільнить подальший розвиток МС у цих жінок.