Вагініт: симптоми, лікування гострого та хронічного вагініту

Симптоми вагініту

Основна ознака захворювання жіночої статевої сфери – зміна вагінальних виділень. У нормі подібні виділення завжди присутні в житті будь–якої здорової жінки. Їх кількість може збільшуватися або зменшуватися в залежності від менструального циклу. При вагініті спостерігається надмірне збільшення обсягу щоденних виділень. При цьому вони набувають неприємного запаху в момент виділення з організму (а не через якийсь проміжок часу, оскільки виділення здорової жінки після зіткнення з повітрям також стають вельми неприємними). Виділення при вагініті супроводжуються подразненням шкіри зовнішніх статевих органів, що призводить до виникнення свербіжу та відчуття печіння. Зазвичай подібні ознаки посилюються після відвідування туалету, часте підмивання приносить лише тимчасове полегшення.

Ще одним характерним симптомом вагініту є біль під час статевого акту. Її поява доставляє масу незручностей, особливо жінці, яка живе регулярним статевим життям. Дама, яка має подібне неприємне відчуття, як правило, перестає відчувати задоволення від інтимної близькості і намагається її уникати, що може дуже несприятливо позначитися на взаєминах з партнером. При цьому почуття сорому чи страху не дозволяє їй зізнатися в причині своєї відмови.

Фахівці виділяють кілька основних видів вагініту:
1. Бактеріальний вагініт;
2. Вірусний вагініт;
3. Грибковий вагініт (кандидоз або молочниця);
4. Трихомонадний вагініт;
5. Хламідіозний вагініт;

Два останніх найбільш неприємні, оскільки бувають викликані специфічними мікроорганізмами, присутність яких в організмі свідчить про наявність інфекцій, що передаються при незахищеному статевому контакті з їх носієм. Симптоми всіх видів вагініту практично однакові, тому визначити основну причину захворювання самостійно не представляється можливим.

Вагініт може протікати в гострій або хронічній формі.

Гострий вагініт досить легко виявити по наявності яскраво виражених ознак. Вагінальні виділення при цьому можуть набувати творожисту або гнійну форму. Свербіж від їх подразнення шкіри може ставати нестерпним. До явних ознаках вагініту можуть приєднатися болі внизу живота і труднощі процесу сечовипускання.

Хронічний вагініт протікає більш змазано, його симптоми менш виражені і можуть лише зрідка турбувати жінку. Хронічна стадія захворювання може ніяк не виявлятися протягом тривалого періоду часу. Проте слід бути впевненою, що вагініт обов'язково дасть про себе знати при найменшому зниженні імунітету внаслідок звичайної застуди або стресу. Найбільш гостро хронічний вагініт проявляється у вагітних жінок, хоча і не представляє ніякої загрози для розвитку і життя немовляти. Наявність же хламідій або трихомонад в організмі майбутньої матері вкрай несприятливо для розвитку плода.

Вагініт легко сплутати з будь–якої іншої інфекцією статевої сфери, тому для встановлення діагнозу найкраще звернутися до гінеколога. Діагностується захворювання за допомогою взяття мазка з піхви. Його лікування спрямоване в першу чергу на відновлення нормальної вагінальної мікрофлори. Для цих цілей призначаються антимікробні та протизапальні препарати загального та місцевого впливу.

Лікування вагініту

Швидко впоратися з проявами вагініта дозволяє використання вагінальних свічок – пімафуцина і метронідазолу. Обидва препарати володіють протигрибковою дією, швидко усувають свербіж і печіння шкіри. Свічки використовуються, як правило, один раз на день, краще всього перед сном. Відповідно до інструкції по застосуванню одна свічка вводиться глибоко в піхву. Під впливом тепла тіла вона швидко тане, м'яко обволікаючи стінки піхви і впливаючи безпосередньо на вогнище захворювання. Іноді для усунення окремих форм вагініту, наприклад, знайомої всім жінкам молочниці, достатньо застосування всього однієї свічки.

Таблетки для лікування вагініту зазвичай призначаються фахівцем, приймати їх можна в строго обмеженій формі, оскільки дані препарати мають значний список побічних ефектів.
На період лікування слід відмовитися від статевих контактів. Під час менструації лікування, як правило, не проводиться. Лікування захворювання у вагітних заслуговує особливої ​​уваги, оскільки надходження в їх організм будь–яких лікарських речовин вкрай небажано. В даний час існують вагінальні свічки, які не мають протипоказань при вагітності. Який саме препарат вибрати в кожному конкретному випадку може порадити тільки лікуючий лікар.

Як доповнення до лікування вагініту використовується прийом вітамінів для зміцнення імунної системи організму. Розвиток захворювання може спровокувати носіння тісної синтетичної білизни. Тому профілактика вагініту полягає у відмові від носіння вузьких штанів, дешевої ненатуральної білизни, використання невідповідних засобів для інтимної гігієни. Побороти вагініт допомагає молочна кислота, тому жінкам з хронічною формою захворювання показано використання пінок та гелів для інтимної гігієни, створених на її основі, щоденне вживання в їжу кисломолочних продуктів.

У разі встановлення діагнозу тріхомонозного або хламідіозного вагініта лікування слід пройти статевому партнеру жінки. Щоб уникнути поширення інфекції рекомендується обмежити статеві контакти з ненадійними партнерами і використовувати місцевий спосіб запобігання (презерватив).