Ахондроплазія. Причини ахондроплазії. Діагностика ахондроплазії ще до народження
Що таке ахондроплазія?
Ахондроплазія – це генетичне порушення росту кісткової тканини. Воно стає очевидним уже з моменту народження. Ахондроплазія зустрічається приблизно в одного з кожних 25000 немовлят, і цей розлад можуть мати всі раси й обидві статі. Той факт, що це порушення знайшло своє відображення ще в давньоєгипетському мистецтві, робить його одним з найбільш давніх вроджених вад, зареєстрованих в історії людства.
Це порушення є найбільш поширеним у групі вроджених вад, що характеризуються неправильними пропорціями тіла: у людей, що мають це захворювання, руки і ноги дуже короткі, у той час як тулуб майже звичайної величини.
Слово «ахондроплазія» має грецькі корені й означає «без утворення хрящів». Однак у хворих на ахондроплазію є хрящова тканина. Під час внутрішньоутробного розвитку плоду та в період дитинства хрящова тканина поступово перетворюється на кісткову (за винятком кількох місць, таких як ніс та вуха). У хворих на ахондроплазію під час цього процесу щось порушується, і це порушення особливо сильно впливає на ріст довгих трубчастих кісток (таких як стегнові і плечові кістки).
Швидкість перетворення клітин хрящової тканини в зонах росту довгих трубчастих кісток на кісткову тканину є низькою. Це призводить до того, що кістки будуть короткими, а зріст – низьким.
Як виглядає пацієнт з ахондроплазією?
У дитини з ахондроплазією тулуб має нормальний розмір, а руки і ноги короткі, причому плечові та стегнові кістки коротші, ніж передпліччя та голені. У таких хворих збільшена голова, чоло видається вперед, а спинка носа пласка. Іноді велика голова є результатом гідроцефалії (наявність надлишку рідини в мозку) і потребує хірургічного втручання.
Долоні в таких хворих короткі з короткими, кремезними пальцями. Між середнім і безіменним пальцями є певна відстань (рука-тризуб). У більшості випадків хворі, коли стають дорослими, мають зріст близько 4 футів (122 см).
Як ахондроплазія впливає на розвиток?
Перед тим, як хвора на ахондроплазію дитина почне ходити, у неї часто утворюється маленький горб у верхній частині хребта (кіфоз). Причиною цього є знижений м’язовий тонус. Цей горб зникає після того, як дитина почне ходити.
Малюків з ахондроплазією не слід перевозити в розкладних дитячих візочках або в інших засобах для транспортування дітей, що не забезпечують належної підтримки спини. Це буде провокувати розвиток горба на хребті, оскільки спина не буде належним чином підтримуватися. Щойно дитина починає ходити, у неї виникає помітний вигин хребта в ділянці попереку (лордоз або кругла спина), а ноги нижче колін часто викривляються. Ступні в таких дітей короткі, широкі та пласкі.
Через те, що в дитини з ахондроплазією велика голова, короткі руки і ноги, поганий м’язовий тонус і ослаблені суглоби, вона пізніше сідає, встає і починає самостійно ходити. Хоча діти з ахондроплазією можуть відставати в руховому розвитку, вони, зазвичай, мають нормальний розумовий розвиток. У дітей з ахондроплазією занадто вузькі носові проходи, що може провокувати розвиток інфекційних запалень вуха. Якщо такі запалення не лікувати – це може призвести до втрати слуху.
Оскільки щелепа в таких дітей маленька, зуби «скупчені», може формуватися неправильний прикус.
У підлітків і дорослих з ахондроплазією звичайними є болі в попереку і ногах. Частково це спричинюється тиском на спинний мозок з боку звуженого спинномозкового каналу. Такий тиск на спинний мозок може також призвести до паралічу ніг, і тоді необхідне хірургічне втручання для його корекції.
Іноді немовля або маленька дитина з ахондроплазією може раптово вмерти, часто під час сну. Вважають, що причиною смерті є здавлювання верхньої частини спинного мозку, з порушенням функцій дихального центру. Причинами цього здавлювання є аномалії розміру і структури отвору в основі черепа (foramen magnum) і хребців шийного відділу, через які проходить спинний мозок.
Усіх немовлят і маленьких дітей з ахондроплазією варто перевіряти на предмет здавлювання (компресії) foramen magnum (при цьому використовують такі методи тестування, як комп’ютерна томографія та магнітно резонансна томографія). Якщо це є необхідним, за допомогою хірургічного втручання можна розширити отвір і послабити тиск на спинний мозок. Проблеми з диханням можуть також виникати внаслідок малого розміру грудної клітки, великих мигдалин і особливостей будови черепа.
Що є причиною ахондроплазії?
Причиною ахондроплазії є аномальний ген, розташований в одній із хромосом 4 пари (у людини є 23 пари хромосом). У деяких випадках дитина успадковує ахондроплазію від одного з батьків, що має цю хворобу. Якщо один із батьків має це захворювання, а інший – ні, тоді в їхньої дитини є 50% ймовірність успадкувати цю хворобу. Якщо в обох батьків є ахондроплазія, тоді є 50% ймовірність, що дитина успадкує цю хворобу, 25% імовірність, що в дитини її не буде і 25% імовірність, що дитина успадкує по одному аномальному гену від кожного з батьків і в неї будуть важкі аномалії скелету, які призведуть до передчасної смерті. Дитина, яка не успадкувала цей аномальний ген, буде цілком здоровою, і в неї не буде ймовірності передати хворобу своїм дітям.
Однак у більш ніж 80% випадків ахондроплазія не успадковується, а виникає внаслідок нової мутації (зміни), що відбувається в яйцеклітині або в сперматозоїді, з яких утворився ембріон. Батьки дітей з ахондроплазією, що виникла в результаті нової мутації, мають нормальний зріст. У них немає інших дітей з ахондроплазією та імовірність народження ще однієї дитини з ахондроплазією є надзвичайно незначною. Генетики помітили, що в батьків (чоловіків) у віці, старшому за середній (40 років і більше), вища ймовірність мати дітей з ахондроплазією і деякими іншими аутосомно-домінантними захворюваннями, що викликаються новими мутаціями. Люди з ахондроплазією, що виникла внаслідок нової мутації, передають цю хворобу своїм дітям за вищенаведеним принципом.
Чи можна діагностувати ахондроплазію ще до народження?
У 1994 р. дослідники ідентифікували ген, відповідальний за появу ахондроплазії. Це відкриття дозволило створити надзвичайно точні пренатальні тести, за допомогою яких можна діагностувати або виключити можливість появи ахондроплазії. Якщо в обох майбутніх батьків є ахондроплазія, їм запропонують пройти таке тестування. У цих випадках у дитини є одна вірогідність із чотирьох успадкувати по одному аномальному гену від кожного з батьків і в результаті мати несумісну з життям форму ахондроплазії. Після народження така форма ахондроплазії, зазвичай, діагностується при проведенні медичного огляду і рентгенівського дослідження.
Як лікують ахондроплазію?
Зараз не існує способу нормалізувати розвиток скелету дітей з даним порушенням. У декількох медичних центрах проводиться оцінка ефективності використання гормону росту людини для лікування дітей з цією недугою. За останніми даними, деякі діти, що одержують цей гормон, трохи виросли. Однак поки залишається невідомим, чи дасть таке лікування помітний ефект і чи будуть ці діти помітно вище зростом, коли стануть дорослими.
Зріст хворого на ахондроплазію можна збільшити на 12 дюймів (30 см) за допомогою хірургічної операції подовження кісток нижніх кінцівок. Однак такі методики потребують тривалого лікування і можуть мати багато ускладнень. Такі операції варто виконувати тільки в медичних центрах, де мають великий досвід їх проведення. Лікар, що добре знає цей розлад, повинен оглянути дитину з ахондроплазією і ретельно оцінити наявні відхилення розвитку скелету. Лікар повинен стежити за ростом дитини і використовувати при цьому таблиці росту голови і тіла, котрі спеціально розроблені для дітей з ахондроплазією.
Якщо голова стає занадто великою, необхідно перевірити: чи не має у цієї дитини гідроцефалії. При необхідності нейрохірург проводить спеціальну операцію (постановка шунта) для виведення надлишку рідини й ослаблення тиску на мозок. Також проводиться обстеження дитини на предмет наявності аномалій кісток хребта, що можуть призвести до здавлювання спинного мозку і викликати труднощі з диханням або біль у ногах та параліч. Якщо кіфоз не проходить після того, як дитина почне ходити, його, можливо, доведеться виправити хірургічним шляхом.
Викривлення ніг, особливо якщо воно стає значним або викликає біль, також коригують хірургічним шляхом.
Дітям з ахондроплазією часто доводиться вводити дренувальні катетери в середнє вухо. Це допомагає запобігти втраті слуху в результаті частих запалень вуха. Стоматологічні проблеми можна розв’язувати, надаючи додаткову стоматологічну допомогу загального характеру, а також використовуючи ортодонтичні скоби. Іноді видаляють один або більшу кількість зубів. У дітей з ахондроплазією є також схильність до повноти, що починає виявлятися в ранньому дитинстві. Оскільки зайва маса може збільшити проблеми з формуванням та ростом скелету, цим дітям слід дотримуватися правильного режиму харчування, щоб уникнути ожиріння.
Чи можна запобігти ахондроплазії?
У більшості випадків немає ніякої можливості запобігти ахондроплазії, оскільки такі випадки є результатом цілком непередбачених генних мутацій, коли самі батьки цих порушень не мають. Батькам, котрі мають такі порушення, генетична консультація може допомогти прийняти рішення з приводу планування сім’ї. Воно буде ґрунтуватися на всій наявній інформації про цю хворобу.
Які дослідження проводять щодо питань ахондроплазії?
Як зазначалося вище за текстом, вчені ідентифікували ген і конкретну мутацію (зміну) у цьому гені, що є причиною ахондроплазії. Цей ген є одним із сімейства генів, котрі відповідають за синтез білків, так званих рецепторів фактора росту фібробласта. Недавно вчені знайшли зв’язок між цими генами і кількома скелетними порушеннями.
Ген рецептора фактора росту фібробласта дає команди для синтезу білка, що розташований на поверхні клітин різних видів тканин організму, у тому числі хрящової тканини. Цей білок реагує на сигнали від хімічних речовин, що називаються факторами росту і які стимулюють ріст і дозрівання клітин.
Зараз учені досліджують, як цей неправильно утворений білок фактично викликає характерні для ахондроплазії ефекти. Це врешті-решт може поліпшити лікування цього розладу, а також краще зрозуміти і лікувати інші скелетні розлади, викликані цим сімейством генів. Учені організації March of Dimes та інші дослідники працюють також над тим, щоб ідентифікувати гени, дефект яких призводить до деяких з більш ніж 100 видів розладів, ознаками яких є непропорційна низька фігура.