Сайт про медицину

Досвід реформування системи охорони здоров`я на муніципальному рівні

Районний центр Хмельницької області – місто Кам’янець-Подільський можна назвати одним із 7 чудес України, адже за кількістю пам`яток воно посідає третє місце в Україні. Населення – 102 тисячі осіб, серед них молодь становить 30 %. Протягом останніх років місто має позитивний природній приріст населення. У 1919–1920 рр. Кам’янець-Подільський був столицею Української Народної Республіки.

Протягом 600 років Кам`янець – адміністративний і культурний центр Поділля.

Організація медичної галузі в Кам’янці має свої особливості. Ключовими проблемами її були визначені наступні:
1. Розрив між декларованими державними гарантіями та наявним фінансовим ресурсом.
2. Економічна неефективність чинної системи.
3. Структура медичних послуг деформована.
4. Система зорієнтована не на здорову, а на хвору людину.
Незважаючи на фінансову і економічну кризу, міська адміністрація прийняла рішення здійснювати реформи в галузі.
Метою цих реформ стало:
1. Збереження обов’язкового рівня забезпечення населення медичною допомогою.
2. Створення ефективної системи охорони здоров’я.
3. Поліпшення стану громадського здоров’я.

Які ж зроблено кроки на шляху реформування системи охорони здоров’я в місті Кам`янець-Подільський?
Крок 1. Передусім, було проведено в 2001 році аудит галузі на замовлення міської ради, який саме і започаткував зміни в системі, оскільки результати аудиту були невтішними.
Крок 2. Частково передано спеціалізовані види медичної допомоги на обласний рівень, наприклад, протитуберкульозний диспансер у 2003 році було передано під обласну юрисдикцію.
Крок 3. Відбулася концентрація певних видів високотехнологічної високоспеціалізованої допомоги на регіональному рівні, наприклад, у 2008 р. створено відділення гемодіалізу.
Крок 4. Відбулася реструктуризація та оптимізація закладів охорони здоров’я. Під час такого реформування замість 11 медичних закладів нині в місті налічується 5.
Відбулося скорочення ліжкового фонду (цілодобові стаціонарні ліжка) за рахунок зростання стаціонарозамінних форм, а саме – денних стаціонарів та стаціонарів вдома, що дало суттєву економію бюджетних коштів.
Крок 5. Здійснено розмежування амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги на самостійні структури.
Крок 6. Ми намагалися наблизити до населення надання первинної медичної допомоги з поступовим переходом до сімейної медицини. Ми навчили на циклах спеціалізації 28 лікарів і відкрили 7 амбулаторій. Традицією стало проведення навчально-методичних нарад і конференцій.
Крок 7. Концентрація вартісної стаціонарної допомоги була сконцентрована в одній лікарні з повним медикаментозним забезпеченням.

S 1 2112

S 1 3112

S 1 4112

S 1 6112

S 1 7112

S 1 8112

Наші вимоги до стаціонарної допомоги:
Повноцінний стаціонар 24 год на добу і 7 днів на тиждень на 100 тисяч населення. Радіус його обслуговування – 60– 70 кілометрів. Операційна активність – понад 4006 операцій у 2009 р. і 1167 пологів.

Загальні вимоги до стаціонарної допомоги:
• Доїзд до пацієнта – 15 хвилин (підстанція швидкої на мікрорайон).
• Удосконалення системи швидкої і невідкладної допомоги.
• Створення довідково-інформаційного центру.
• Утворення відділення невідкладної допомоги в ЛПЗ.
Нині є потреби в ХОСПІСі, реабілітаційному центрі, будинку сестринської допомоги.
Крок 8. Розвитку медико-соціальної і реабілітаційної медицини сприяло відкриття на одній із стаціонарних баз центру «Довголіття».
Важливою складовою організації роботи на рівні міста стала пропаганда здорового способу життя, створення ідеології культу здоров`я.

S 1 9112

Наступним інноваційним кроком стало створення комунального некомерційного підприємства Центру ПМСД (Центру первинної медико-санітарної допомоги і поряд з цим – зміна організаційної структури лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я.

S 1 11212

S 1 12112

S 1 13112

S 1 15112

Стосовно деяких показників стану здоров’я –
вони представлені ілюстративно.
Заходи реалізації міської програми «ЗДОРОВЕ МІСТО»:
• Інформатизація галузі. • Взаємодія з приватними структурами на договірних умовах. • Реалізація програмно-цільового методу фінансування, що обумовлює перехід від постатейного фінансування медичних організацій до їх фінансування залежно від обсягу і структури медичних послуг.

Юрій ПЛИВАНЮК
начальник управління охорони здоров’я

Оставить комментарий

При заполнении формы обратите внимание, что отмеченные звездочкой (*) поля обязательны для заполнения.

itselftreatment 2