Трихомонадний кольпіт: симптоми, лікування
У разі трихомонадної інфекції не можна виділити наявність специфічних симптомів, характерних для даного захворювання. Великого значення набуває лабораторне дослідження з виявленням збудника в мазку. Хвороба має три форми, які відрізняються за симптоматикою.
При гострому перебігу інфекції процес запалення буде протікати досить бурхливо з яскравою клінікою запалення.
Жінка відзначає появу виділень, які діють дратівливо на шкіру. За кількістю вони рясні, мають пінистий характер і можуть витікати вільно з піхви. При об'єктивному огляді жінки звертає на себе увагу наявність запальної реакції з боку піхви, яка виражається в появі ерозій, крововиливів та інших проявів.
Хронічна форма захворювання відрізняється мізерною симптоматикою і млявим перебігом. У даному випадку спостерігається приєднання інших видів інфекції. У переважній більшості випадку захворювання не є моноінфекція. Це пояснюється тим, що трихомонади служать провідником для інших мікроорганізмів (хламідії, стафілококи). Така особливість пояснює поліморфізм клінічних проявів, тому діагноз урогенітального тріхомоноза можна встановити тільки на підставі даних лабораторного обстеження.
Окремою формою трихомоноза вважається носії трихомонади. Збудник присутній в організмі, але відсутня клініка.
Лікування має бути призначено за будь-яких формах захворювання. Особливо важливо одночасно пролікувати обох партнерів. Якщо збудник не виявляється лабораторними методами у одного з партнерів, але виявляється у іншого, то терапія призначається в незалежності від результатів обстеження, маючи на увазі наявність трихомоноза.
Лікування при трихомонадній інфекції
Лікувальні заходи можна розділити на загальні і місцеві. Системна терапія включає в себе призначення медикаментів, дія яких спрямована на елімінацію збудника. До них належать такі препарати-метронідазол, тинідазол, орнідазол, німоразол. Найбільш відомим засобом є метронідазол, який призначається по 500 мг двічі на день або одноразово по 2 гр.
Паралельно з таблетованими формами призначаються гелі, мазі і свічки. Метронідазол випускається у формі гелю, тому його можна використовувати у вигляді тампонів з гелем в піхву. Крім цього, випускаються вже готові форми, тобто свічки з антипротозойним дією. З лікувальною метою можна рекомендувати свічки «тержинан». Вони містять гормональний компонент, який сприяє усуненню запальних проявів, а також протигрибковий компонент. Це дозволяє впливати на широкий спектр мікроорганізмів, досягаючи позитивних результатів на тлі лікування. Свічки призначають на шість чи десять днів залежно від клініки. Якщо мова йде про лікування хронічних форм трихомоноза, то слід рекомендувати призначати місцево препарати з комбінованим спектром впливу, щоб можна було впливати на супутню даному захворюванню флору. Необхідно враховувати, що після загибелі трихомонади відбувається вивільнення тих збудників, які перебували всередині збудника. Це призводить до підтримання запалення і рецидиву в подальшому.
Лікувальні заходи повинні бути надалі спрямовані на відновлення складу піхвової флори. Контроль вилікування проводиться протягом трьох менструальних циклів жінки. Одноразового обстеження після закінчення лікування не достатньо, щоб говорити про елімінації мікроорганізму.
