Клишоногість та інші деформації стопи

Існують також інші, легші форми деформації стопи, що можуть нагадувати клишоногість.

Наскільки розповсюджена клишоногість?

Клишоногість є однією з найбільш поширених вад розвитку. У Сполучених Штатах щороку близько 5000 немовлят (один на 735) страждають на тяжкі форми клишоногості. Хлопчики вражаються тяжкими формами клишоногості вдвічі частіше, ніж дівчатка. Легкі форми більш поширені, але співвідношення між статтю не відмічається.

Яким чином клишоногість уражає дитину?

Стопа скручена усередину і вниз, нижня її частина вивернута назовні. Якщо обидві стопи «чіпляються», то пальці однієї ноги повернуті до пальців другої замість того, щоб бути паралельними. Ураженими можуть бути кістки стопи, гомілкові суглоби та м’язи і зв’язки стопи. Зв’язка п’яти досить часто буває надто короткою, що робить неможливим без допомоги спеціалістів повернути стопу у нормальне положення догори.
Клишоногість не завдає болю і не турбує дитину, доки він чи вона не починає ставати на ніжки та ходити. Якщо клишоногість не лікувати, формується незграбна хода, бо щиколотка лишається покрученою, і стопа не може рухатись вгору і вниз, як це має бути за норми. У разі ураження обох стоп (як це й буває насправді у 50% випадків) дитина ходить на підйомі склепіння стопи, або якщо стопа сильно викручена – на бокових поверхнях чи, буває, на верхній поверхні стопи замість ступні. Частина, якою користуються для ходьби, може інфікуватися, на ній можуть утворюватися великі і болісні мозолі, а нога часто не може зростати, як це має бути. Також утворюються болісні зміни у суглобах, пов’язані з артритом. У разі ураження однієї стопи ця стопа та литка будуть менші за здорову.

Які ще вади стопи поширені?

Найбільш поширеним типом вад стопи є кальканеовальгус. Він призводить до того, що стопа стає піднятою під гострим кутом до п’яти, спрямована вгору і назовні. У багатьох випадках стопа своєю верхівкою може торкатися гомілки. Легка форма цієї деформації, зазвичай, минає без лікування, і жодних ушкоджень не лишається.
Аддукція (приведення) плесна є іншою легкою формою деформації стопи, за якої передня частина стопи вивернута усередину. Незважаючи на те, що ця вада існує від народження, вона може лишатися невиявленою декілька перших місяців від народження дитини. Ця деформація примушує дитину мати ходу пальцями усередину (загрібати ногами). Навіть тяжкі випадки не потребують лікування, бо цей стан виправляється сам по собі. Однак найбільш тяжкі випадки лікуються, щоб допомогти стопі краще рухатись і щоб запобігти подальших проблем із взуттям.

Як діагностувати клишоногість?

Клишоногість та деякі інші аномалії стопи, зазвичай, діагностуються під час огляду новонародженого. Деякі лікарі рекомендують проводити рентген стопи, щоб подивитися, чи правильної форми кістки стопи. Це допомагає виявити, чи в дитини істинна клишоногість, чи стопа вигнута внаслідок інших проблем, таких, як неправильне положення плоду в матці. В останньому випадку дитина може перерости такий стан, але деяким знадобиться лікування. Часом діагноз клишоногості встановлюється до народження, під час ультразвукового обстеження. Незважаючи на те, що ця вада до народження не лікується, батьки матимуть час знайти хорошого лікаря-ортопеда та дізнатися про різноманітні варіанти лікування.

Як клишоногість чи інші вади стопи лікуються?

Існує декілька варіантів лікування клишоногості. У більшості випадків потрібно розробляти стопу, накладати гіпс та проводити хірургічне втручання. Дитина з клишоногістю повинна лікуватись у хірурга-ортопеда, який має досвід лікування клишоногості і який може запропонувати батькам різноманітні варіанти лікування. Загалом лікування клишоногості розпочинається одразу після народження, часто вже на першому тижні життя. За звичайним методом лікар повертає стопу вперед до тих пір, поки не відчувається біль, і фіксує її в такому положенні гіпсовою пов’язкою. Кожного тижня спочатку пов’язка змінюється таким чином, щоб наблизити стопу до її нормального (фізіологічного) положення. Приблизно через 6 – 12 тижнів лікування лікар може повторити рентген стопи, щоб подивитись, як лікування коригує стопу. У разі ефективного лікування гіпсування швидше за все буде продовжено. Таке лікування, зазвичай, триває від трьох до шести місяців. Однак, у багатьох випадках гіпсування не може виправити стопу в достатній мірі, і тому рекомендується операція.

П’яткове та інші сухожилля, а також суглобні капсули кісточки та стопи дуже напружені. Їх неможливо розтягнути за допомогою одного лише гіпсування. Для їх видовження та вивільнення потрібна операція. Під час операції хірург зміщує кістки стопи і ставить їх у правильне положення. Частіше операцію роблять у 6-місячному віці, але деякі лікарі рекомендують робити її раніше або пізніше, залежно від того, наскільки ефективно просувається корекція стопи, а також від особистого досвіду хірурга. Після операції стопа повинна залишатися в гіпсі ще 6 – 12 тижнів. Після цього, можливо, деякий час потрібно буде постійно або на ніч одягати ортопедичні фіксуючі пристрої. Дитині, клишоногість у якої була виправлена за допомогою лише гіпсування, також протягом деякого часу потрібно буде користуватися фіксуючим пристроєм. Протягом багатьох років дитині потрібно буде регулярно спостерігатися у лікаря, тому що клишоногість має тенденцію до рецидивів під час перших семи років життя. Більшість немовлят із кальканеовальгусом та аддукцією плесни не потребують лікування. У переважній більшості випадків кальканеовальгуса поліпшення спостерігається протягом перших 12 місяців, а повне одужання – протягом року після того моменту, коли дитина навчилася ходити.

Часом батьки навчаються легким вправам на розтяжку, щоб прискорити видужання. Переважна більшість випадків аддукції також проходить без лікування до трьох років. Однак, якщо стопа твердо утримується в ненормальній позиції, тобто у лікаря виникають складнощі під час корекції стопи у нормальне положення, рекомендується лікування. Це можуть бути фізичні вправи, коригувальне взуття чи гіпсування. У разі, коли стопа лишається негнучкою, лікування має бути розпочате до настання дитиною восьми місяців. Це дає кращі результати. У деяких випадках оперативне втручання не є необхідним. Завдяки кваліфікованому ранньому лікуванню більшість дітей, навіть ті, які мали тяжкі ступені клишоногості, зростають у звичайних черевиках, займаються спортом, живуть повноцінним активним життям. Проте, уражена стопа і нога в цілому не наздоганяють неуражену ногу за зростанням. Різниця, зазвичай, незначна – 2,5 см чи менше, і розмір взуття відрізняється на один чи два номери. Кінцівка з нелікованим, тяжким ступенем клишоногості лишається покрученою і зростає у такому вигляді.

Що є причиною клишоногості та інших деформацій стопи?

У більшості випадків причина виникнення невідома. Раніше були такі думки, що стопи дитини покручені чи зведені судомами через положення, у якому знаходилося дитя у материнському лоні. Це справді відповідає дійсності у тих випадках деформацій стопи, що самі виправляються після народження, кальканеовальгус і легка форма аддукції плесни включно. Багато вчених вважають, що клишоногість (еквіноварусна деформація стопи) формується ще на ранніх етапах вагітності, можливо, десь на 10 – 12-му тижні гестації.

Клишоногість спричинена поєднанням спадкових та інших чинників, що можуть впливати на пренатальне формування, а саме інфекції, наркотики/ліки, захворювання чи інші фактори внутрішньоутробного чи навколишнього середовища.
Вчені одного з проведених досліджень вважають, що куріння під час вагітності може підвищувати ризик народження дитини з клишоногістю, особливо, якщо у сімейному анамнезі цей діагноз вже є. Якщо порівняти жінок, які курять та які не курять, в сімейному анамнезі котрих такий діагноз відсутній, то ті, що курять, на 34 % більше ризикують народити дитину з такою вадою. Ті жінки-курці, які й у сімейному анамнезі мають діагноз «клишоногість», ризикують у 20 разів більше, аніж ті, що не курять і в сімейному анамнезі цього діагнозу не мають. Ті жінки, що не курять, але в анамнезі мають клишоногість, у 6 разів більше ризикують народити дитину з клишоногістю, аніж ті, які не курять і не мають клишоногості в сімейному анамнезі. Незважаючи на це, у більшості дітей з клишоногістю немає інших вроджених вад розвитку, зрідка можуть траплятися інші вади. В невеликій частці випадків клишоногість утворюється як частина синдрому, до якого входять кілька вроджених вад. Діти з spina bifida (спинномозкова кила/відкритий спинний мозок) часом мають різновид клишоногості. Це спричинено пошкодженням спінальних нервів, що, своєю чергою, вражає нижні кінцівки. В іншому випадку, нормально сформовані стопи можуть стати покрученими через хворобу м’язів чи нервову хворобу.

Чи можна запобігти клишоногості?

Незважаючи на те, що інвалідності як наслідку клишоногості найчастіше можна запобігти завдяки ранньому лікуванню, досі немає методу запобігання виникненню клишоногості. Однак, жінкам слід утриматись від куріння, оскільки це знижує ризик народження хворої дитини, особливо, якщо у сімейному анамнезі діагноз клишоногості присутній. (Куріння збільшує ризик народження дитини з малою вагою та недоношеної дитини, а також ризик інших ускладнень вагітності). Генетичне консультування допоможе батькам зрозуміти важливі деталі щодо кожної вагітності, що призвели до появи клишоногості у дитини, а також перспективи лікування. Взагалі, якщо дитина має ізольовану клишоногість (інші вади розвитку відсутні), ризик її повторення в інших вагітностях є низьким (десь 3%).

Які наукові дослідження проводяться стосовно клишоногості?

Вчені хочуть краще зрозуміти ті генетичні чинники та чинники, пов’язані з навколишнім середовищем, які можуть впливати на розвиток клишоногості. Вчені також охоплюють наукові розробки вроджених вад м’язів, нервів та кісток плоду, щоб зазирнути в суть причин та попередження клишоногості й інших вроджених дефектів.
Американська національна фундація запобігання вродженим вадам розвитку «March of Dimes» підтримує дослідження з розвитку м’язів, нервів та кісток плода та вивчення генетичних чинників і чинників навколишнього середовища, що можуть впливати на цей розвиток.