Гломерулонефрит у дітей: симптоми, лікування, дієта

Також може розвиватися після захворювання отитом, остеомієліт або шкірним поразкою. Нерідко гломерулонефрит викликає нефритогенні штам.

Це захворювання лікується за двома варіантами: по типовому і моносимптомному варіанту лікування.
При типовому випадку гострого гломерулонефриту відбувається циклічно послідовна зміна трьох періодів і проявляє себе нефритиченим синдромом.
Дитина починає скаржитися на головний біль, стан її млявий, з'являється нудота, іноді блювота, біль у поперековій ділянці, обумовлена набряком ниркової паренхіми і розтягуванням капсул нирок. Починає з'являтися спрага, зменшуватися діурез. З'являється набряклість обличчя, яка більше виражається вранці, потім набряки возникаю по всьому тулубу й на кінцівках. Колір сечі у багатьох дітей стає бурим, а іноді як чорна кава.

Зворотній розвиток симптомів проявляється в появі поліурії, пропажі набряків макрогематурії, приходить в норму артеріальний тиск. Стан хворого стає краще, проходить сонливість, головний біль і нудота.
Показники сечі приходять у норму після закінчення приблизно двох місяців. Настає повна клініколабораторна ремісія. Однак повністю оговтатися, можливо, через 1-2 роки. Якщо деякі симптоми зберігаються протягом півроку, то це затяжний перебіг гострого гломерулонефриту. Якщо симптоматика триває більше одного року, то це означає, що хвороба перейшла в хронічний нефрит.

Моносимптомний перебіг гострого гломерулонефриту визначається сечовим ізольованим синдромом, тим, що відсутні екстраренальні прояви, або вони незначні і короткочасні, що їх неможливо помітити.
Найбільш ефективним методом лікування хронічних захворювань ниркової недостатності є лікування гемодіалізом. Останнім часом все частіше підбирається донор по тканинній сумісності HLA антигенів, так як пересадки нирок стали дуже ефективні.

Ускладнення у дітей при гострому гломерулонефриті

Якщо в початковому періоді перебіг гострого нефриту протікає важко і бурхливо, то можуть відбутися ускладнення, що загрожують життю. Це може бути і гострою серцевою недостатністю, і ниркової еклампсією, і ОПН.
Еклампсія, як часте ускладнення, обумовлена спазмами судин в головному мозку і його набряком. З'являються тоникоклонічні судоми, які виникають після швидкоплинних головних болей, нудоти, блювоти, порушень зору. Приступ схожий з епілептичним припадком, і протікає поряд з підвищеним АТ. При настанні припадку починається відсутність свідомості, а слизові оболонки і шкірні покриви стають ціанотичними.
Дихання стає хриплим і нерівним, з рота виходить піна, сечовипускання стає мимовільним. Напад може тривати 3-4 хвилини, іноді може бути серія нападів. Якщо вчасно не провести адекватну терапію, то може статися летальний результат (крововилив у мозок).

Лікування хворих дітей на гострий гломерулонефрит проходить в стаціонарі. Необхідно забезпечити постільний режим, спокійм, тепло. Ці свідчення покращують кровообіг у нирках, знижують артеріальний тиск, зменшують протеїнурію і гематурію. У момент розширення режиму купіруються в міру екстраренальні симптоми, тобто зникають набряки, знижується артеріальний тиск.

Рекомендується спеціальна дієта і прийом рідин в певних дозах. При артеріальній гіпертензії та олігурії в перші кілька днів лікарі рекомендують солі дієту. Після того як нормалізується артеріальний тиск і зникнуть набряки, поступово починають додавати сіль в їжу (приблизно 1 грам на добу). На підставі діурезу попереднього дня, розраховується обсяг прийнятої рідини. Завдяки тому, що зменшується обсяг споживання солі і рідини, обсяг позаклітинної рідини зменшується, а отже знижується артеріальний тиск. Обмежують прийом білка при зниженні фільтрації клубочкової і при олігурії. Якщо у хворої дитини виражена артеріальна гіпертензія та поширені набряки, то він значно обмежується від прийому тваринних білків. Існують також протипоказання до гострих страв і продуктів, які містять алергени і екстрактивні речовини. При олігурії не можна вживати продукти, які збагачені калієм. Потреби дитини визначають загальну енергетичну цінність спожитої їжі за рахунок жирів і вуглеводів.

Рідко можливе виникнення у дітей серцево-судинної недостатності. Це характеризується тим, що може збільшитися розмір печінки, можуть наростати периферичні набряки, картина набряку легенів може стати клінічної.

Діагностика гострого гломерулонефриту

У момент лабораторного дослідження відбувається виявляніе протеїнурії, гематурії, циліндрурії. У перший день захворювання може виявитися лейкоцитурія, яка, в основному, представлена сегментоядерними нейтрофілами, еозинофілами і лімфоцитівами.
При формулюванні діагнозу необхідно вказувати в гострому гломерулонефриті його клінічну вираженість. Також потрібно вказати період даного захворювання, які функції нирок і всі ускладнення.

Профілактика гострого гломерулонефриту

Профілактикою гломерулонефриту і ниркової хронічній недостатності є лікування самих запальних хронічних вогнищ. Кожен випадок гострого гнійно-запального захворювання шкіри або носоглотки повинен супроводжуватися дослідженням сечових опадів. На сьогоднішній день існують методи, які дозволяють масово обстежити дитячий контингент на захворювання нирок. Це сприяє своєчасному виявленню та лікуванню прихованих, що протікають латентно нефропатій.