Профілактика та лікування грипу і ГРВІ

Встановлений прямий кореляційний зв'язок високого ступеня вірогідності (r±0,628-0,714) між вмістом у атмосферному повітрі хімічно шкідливих речовин (оксиди азоту, сірки, пари бензолу тощо) та ступенем зниження показників мукозального імунітету (sIgА, лізоцим) дихальних шляхів, а в клінічному плані підвищення захворюваності на ГРВІ в 3-4 рази щодо осіб аналогічної вікової групи, які мешкають у зонах з відносним екологічним благополуччям.
Тому в разі загрози виникнення грипозної епідемії, а також у період сезонного підвищення захворюваності на ГРВІ мешканцям екологічно несприятливих регіонів та іншим особам з клінічними ознаками імуносупресії (насамперед, частими повторними випадками ГРВІ або ангін, наявністю хронічних запальних процесів у ЛОР-органах та бронхолегеневої системи) доцільним є проведення з профілактичною метою курсів прийому фітопрепаратів та засобів апітерапії, спрямованих на підвищення ПАР, посилення мукозального імунітету дихальних шляхів та загальної імунобіологічної реактивності організму.

Найдоступнішим для масового застосування в цьому плані є вживання препаратів ехінацеї пурпурової, які нині виробляються низкою фармацевтичних підприємств України та доступні за ціною. Ми рекомендуємо в період підвищення захворюваності на ГРВІ (жовтень – березень) або у разі прогнозованої загрози виникнення грипозної епідемії з профілактичною метою вживати всередину настоянку або рідкий екстракт ехінацеї по 5-15 крапель 2-3 рази на добу за 15-20 хвилин до вживання їжі протягом 3-4 тижнів поспіль.
Під час вживання препаратів ехінацеї поступово поліпшуються показники системного та місцевого (мукозального) імунітету, а також ПАР, зростає активність СІФ та концентрація a-ІФН у крові. Протягом усього періоду підвищеної захворюваності на ГРВІ доцільно провести 2-3 курси профілактичного введення препаратів ехінацеї з інтервалом 3-4 тижні між ними.
У разі безпосередньої загрози зараження вірусом грипу (контакт з підозрілим або в період розпалу епідемії грипу) з метою одержання ефекту тахіфілаксії (швидкого підвищення резистентності до збудників інфекційних хвороб, у даному разі до вірусів грипу та ГРВІ) доцільно провести інтенсивний курс вживання препаратів ехінацеї: по 10-15 крапель 5-6 разів на добу протягом 2-3 діб та потім вже переходити на звичайну схему подальшого застосування настоянки або екстракту ехінацеї (по 10-15 крапель 2-3 рази на добу). В період інтенсивного курсу введення препаратів ехінацеї, їхній ефект можна підсилити додатковим вживанням вітчизняного препарату природного походження нуклеїнатом. Цей препарат є сумою фрагментів дріжджової рибонуклеїнової кислоти та має чітко виражену імуностимулюючу, адаптогенну та інтерфероногенну активність. Ми пропонуємо вводити нуклеїнат усередину по 0,5 г (2 капсули) 3 рази на день протягом 5-7 діб поспіль для досягнення максимальної імуностимулюючої дії та потім у підтримуючих дозах – по 0,25 г 3 рази на добу ще 3-4 тижні. При цьому нами було встановлено, що саме комбінація препаратів ехінацеї пурпурової та нуклеїнату забезпечує оптимальний профілактичний ефект щодо попередження захворювання на грип та інші ГРВІ. У патогенетичному плані це пов'язано з ліквідацією імуннодефіциту, швидким підвищенням рівня факторів ПАР, активацією фагоцитарної реакції та значним посиленням продукції a-ІФН в організмі.
За наявності в особи, в якої проводиться профілактика, фонових хронічних уражень ЛОР-органів (сінуїти, отити, фарингіт, тонзиліт), а також хронічного бронхіту, що свідчить про дефекти місцевих факторів ПАР та пригнічення мукозального імунітету, ми рекомендуємо з метою підвищення резистентності до вірусів грипу та інших ГРВІ слизових оболонок дихальних шляхів додатково використовувати сучасні препарати прополісу та інших продуктів бджільництва.

Найпростішим та найдоступнішим на практиці є вживання офіцинального препарату – настоянки прополісу, яка виготовляється низкою фармацевтичних підприємств України. Прополіс, або бджолиний клей, продукується бджолами та має як зовнішнє, так і внутрішнє походження. При його готуванні до зібраних з бруньок тополі, вільхи, берези смол та бальзамів бджоли додають смолисті залишки від перетравлення пилку, віск та виділення верхньощелепних залоз. У гнізді бджіл прополіс відіграє важливу роль, оскільки має потужні бактерицидні властивості. До хімічного складу прополісу входять органічні кислоти, бальзами, ефірні масла, ароматичні альдегіди, віск, квітковий пилок, зольні елементи, вітаміни, флавоноїди.

Настоянку прополісу з профілактичною метою в період загрози грипозної епідемії вводять усередину по 10 крапель 2-3 рази на добу протягом 30-40 діб поспіль. Спеціальні дослідження дозволили встановити, що вже за такого методу застосування прополісу поступово поліпшуються показники ПАР та місцевого (мукозального) імунітету слизової оболонки дихальних шляхів осіб, у тому числі за наявності вихідного імунодефіциту. Якщо є можливість, ми рекомендуємо додатково проводити інгаляції спиртово-водного розчину прополісу у співвідношенні 1:20. При цьому проводять 1-2 інгаляції протягом доби, на курс від 7 до 15 інгаляцій. Повторне проведення інгаляцій прополісу здійснюють з інтервалом 1-1,5 місяця. В період масової захворюваності на грип або ГРВІ інгаляції доцільно проводити в домашніх умовах із застосуванням суміші прополісу та воску за методом Н.П. Іойриша. Для інгаляції беруть 60 г прополісу та 40 г воску, які перемішують та кладуть в емальовану миску ємністю 300-400 мл, яку ставлять у ширшу металеву каструлю з водою, що кипить. Як тільки з'являється приємний аромат прополісу, проводять інгаляцію тривалістю 10-15 хвилин вранці та ввечері. Бажано здійснювати такі інгаляції протягом 10-15 діб поспіль та після тижневої перерви курс інгаляцій можна повторювати.
Наш досвід показує, що прополісні інгаляції сприяють посиленню активності альвеолярних макрофагів, збільшенню вмісту лізоциму та у бронхоальвеолярному секреті, що свідчить про підвищення місцевого імунітету слизових оболонок дихальних шляхів. Крім того, бактерицидні властивості прополісу забезпечують пригнічення росту умовно-патогенної мікрофлори у дихальних шляхах, що також попереджує як розвиток бактеріальних ускладнень у разі грипу та ГРВІ, так і загострення хронічних запальних процесів у ротоглотці, ЛОР-органах та бронхолегеневій системі.
В якості імуностимулюючого засобу, що нормалізує мукозальний імунітет слизових оболонок дихальних шляхів, позитивно зарекомендував себе комбінований препарат у вигляді суміші 20% спиртового екстракту радіоли рожевої (золотого кореня) з 20% спиртовою настоянкою прополісу. Для отримання цього комбінованого фіто- та апіпрепарату змішують у рівних пропорціях 20% спиртовий екстракт радіоли рожевої з 20% спиртовою настоянкою прополісу та приймають усередину протягом 3 тижнів по 10 крапель у невеликій кількості води 2-3 рази на день за 20-30 хвилин до вживання їжі. Після двотижневої перерви курс прийому цього засобу можна повторити. Особливо корисний цей комбінований фіто- та апізасіб тим, хто схильний до повторних випадків ГРВІ та захворювань на грип і ангіну, а також мешканцям великих промислових регіонів, у яких суттєво знижений місцевий імунітет дихальних шляхів.

Забрус в профілактиці захворювання на грип та ГРВІ 

У народній медицині України в профілактиці захворювання на грип та ГРВІ особливо цінується використання такого продукту бджільництва як забрус.

Забрус – це зрізані смужкою верхні кришечки запечатаних медових стільників. Для запечатування стільників з медом бджоли використовують виділення воскових та слинних залоз, прополіс, квітковий пилок, а за даними деяких дослідників – і бджолину отруту. Забрус містить біологічно активні речовини та вже тривалий час з успіхом застосовується в народній медицині для лікування як бактеріальних, так і особливо вірусних уражень носоглотки та верхніх дихальних шляхів, а також хронічного гаймориту. Забрус жують, при цьому бажано додати до нього трохи меду, що поліпшує органолептичні якості та пом'якшує консистенцію засобу. Наш клінічний досвід свідчить, що жування забрусу з додаванням меду протягом 3-4 тижнів поспіль суттєво поліпшує місцевий імунітет слизової оболонки ротоглотки та дихальних шляхів, зменшує вірогідність виникнення грипу або ГРВІ, сприяє досягненню ремісії фонових хронічних запальних процесів у ЛОР-органах. Крім того, застосування забрусу підвищує емоційний стан хворих, ліквідує симптоматику хронічної втоми. За даними В.О.Соломки, якщо мед перед відкачуванням тривалий час перебував у стільниках, він вбирає із забрусу значну кількість лізоциму та інших біологічно активних речовин і тому є цілющим. Встановлено, що такий мед містить у 10 разів більше лізоциму, ніж відкачаний безпосередньо зі стільників. Як пише відомий фахівець у галузі бджільництва Г.М.Приймак, у давній Київській Русі говорили: «Забрус жую не ради меда, а удовольствия и пользы для».

Деякі фахівці з апітерапії та народної медицини, ґрунтуючись на власному досвіді, підкреслюють, що вживання забрусу є надійним способом як профілактики, так і лікування простудних захворювань – грипу, ГРВІ та ангіни. Вважають, що цілющі властивості стільникового меду порівняно з центрифугованим пояснюються, насамперед, значним вмістом у ньому ферменту лізоциму та інших біологічно активних речовин, що позитивно впливають на стан мукозального імунітету слизових оболонок дихальних шляхів, зокрема посилюють продукування sIgA та активність тканинних макрофагів. Забрус із медом рекомендується жувати по одній столовій ложці засобу протягом 10-15 хв 3-4 рази на добу, після чого розжовану масу можна проковтнути, що сприятиме позитивному впливу на обмін речовин в організмі та зміцнюватиме загальний (системний) імунітет. Дуже високо цінував лікувальні та профілактичні можливості забрусу відомий американський вчений-натуропат Д.С.Джарвіс. Він вважав, що жування забрусу сприяє суттєвому підвищенню імунітету до вірусних та бактеріальних захворювань дихальних шляхів, який досить тривало зберігається (за даними цього дослідника навіть до чотирьох років). Виходячи з нашого особистого досвіду, можна вважати доцільним та перспективним використання забрусу в комплексі засобів народної медицини з метою профілактики грипу та інших ГРВІ, особливо в осіб з наявністю хронічних запальних процесів у ротоглотці та дихальних шляхах (хронічного фарингіту, тонзиліту, риніту, бронхіту тощо). Під час тривалого жування забрусу з додаванням меду внаслідок підсилення місцевих захисних систем слизових оболонок не лише зменшується ймовірність захворювання на грип та ГРВІ, але й досягається тривала ремісія цих хронічних захворювань, що позитивно впливає на стан мукозального та системного імунітету особи, якій проводиться профілактика.

Квітковий пилок та перга в профілактиці захворювання на грип та ГРВІ

Значну імуномодулюючу активність мають такі продукти бджільництва, як квітковий пилок та перга. Тому, за нашими даними, вони можуть використовуватися у медичній практиці з метою профілактики грипу та інших ГРВІ. Квітковий пилок являє собою сукупність пилкових зерен, що утворюються в пиляках покритонасінних рослин. Це чоловічий елемент квіток рослин, який у своєму складі має комплекс збалансованих біологічно активних речовин, у тому числі вітаміни, незамінні амінокислоти, фітогормони, ферменти тощо. Перга – це квітковий пилок, законсервований у стільниках бджолиного гнізда. Вона є високоякісним кормом, який бджоли використовують для вигодовування розплоду та свого живлення, тому пергу ще називають «бджолиним хлібом». До складу перги входять незамінні амінокислоти, каротиноїди, ензими, вітаміни, фітогормони.

Квітковий пилок має тонізуючі та імуномодулюючі властивості, в тому числі підсилює місцевий імунітет слизових оболонок дихальних шляхів. Перга за біологічною активністю в 2,5-3 рази перевищує квітковий пилок. Крім того, як перга, так і пилок містять у своєму складі органічний селен та інші речовини, які мають антиоксидантну дію. Ці речовини належать до потужних природних антиоксидантів непрямої дії та, крім того, суттєво поліпшують імунологічну реактивність організму.
З профілактичною метою дорослим слід вживати по 2 г на день перги або по 1 чайній ложці квіткового пилку з додаванням 2-3 чайних ложок меду. Цей апітерапевтичний засіб ретельно розсмоктують у роті протягом 15-20 хв та потім ковтають, не запиваючи водою. Курс профілактичного введення квіткового пилку або перги становить 30-40 днів поспіль. Потім роблять перерву на місяць та після цього курс профілактичного введення пилку або перги повторюють. Дітям призначають менші дози: залежно від віку по 0,25-0,5 г перги на добу з додаванням меду.
За наявності фонової хронічної патології дихальних шляхів (хронічний фарингіт, бронхіт) під час проведення профілактичного курсу вживання вказаних фітозасобів додатково призначають фітопрепарати, які мають позитивний вплив на стан органів дихання. Наприклад, доцільно приймати по півчайної ложки пилку, змішаного з такою ж кількістю меду три рази на день, ретельно розсмоктуючи у роті. Додатково через півгодини після вживання вказаної суміші доцільно пити настій трави чабрецю або офіцінальний препарат з нього – пертусін, який містить рідкий екстракт чабрецю або інші лікарські рослини. Наприклад, нами розроблені фітотерапевтичні збори, що містять листя евкаліпту, шавлії лікарської, ромашки аптечної, м'яти перцевої, корені солодцю голого тощо. Можна вказані фітозбори застосовувати у вигляді парових інгаляцій.

В якості фону для застосування імунокорекції з використанням засобів фіто- та апітерапії можна рекомендувати вживання натурального бджолиного меду по 10-15 г 3-4 рази на день з додатковим прийомом зеленого чаю з лимоном. Мед є важливим лікувальним засобом у разі грипу та ГРВІ, оскільки сприяє потогінній дії та зменшенню інтоксикації. Крім того, вживання меду поліпшує детоксикуючу функцію печінки, процеси тканевого обміну та стан серцевого м'яза. Слід підкреслити, що натуральний бджолиний мед не треба додавати безпосередньо до гарячого чаю, оскільки в такому разі значна частина біологічно активних речовин, які входять до складу меду, денатуруються. Тому, щоб запобігти денатурації ферментів, фітогормонів та інших біологічно активних складових субстанцій меду, його намащують на шматочок лимону, яблука, сиру або змішують із сиром (за бажанням осіб, яким проводиться профілактика грипу) та запивають теплим (але не гарячим) зеленим чаєм. Відомо, що зелений чай містить у своєму складі сполуки з Р-вітамінною активністю, які мають чітко виражену капілярозміцнювальну дію, і тому поліпшують стан мікрогемодинаміки. Крім того, у зеленому чаї міститься значна кількість пектинових речовин з високою біологічною активністю. Нами встановлено, що протягом цілорічного вживання зеленого чаю з медом та лимоном 3-4 рази на день особи, які, ймовірно, підпадали під негативний вплив вірусів та інших патогенних мікроорганізмів, оскільки працювали лікарями та іншими співробітниками інфекційних стаціонарів, взагалі не хворіли навіть протягом 20 років (період нагляду) на грип та ГРВІ, водночас у контрольних групах аналогічні за віком та професією особи мали звичайну захворюваність, більшість із них 3-4 рази на рік та більше хворіли на грип, ГРВІ, бронхіт та інші застудні хвороби. Під час імунологічного дослідження у всіх співробітників, які входили до основної групи та вживали з профілактичною метою фітозасоби та продукти бджільництва, встановлений високий рівень ПАР та мукозального імунітету слизової оболонки дихальних шляхів. Крім того, встановлено підвищення порівняно з вихідним рівнем та аналогічними показниками контрольної групи стану бактерицидної активності шкіри (БАШ) та сироватки крові (БАС), до мінімуму знижувалася мікробна осіменінність шкіри (МОШ), причому на шкірі, слизових оболонках ротоглотки, в тому числі піднебінних мигдаликах, була повністю відсутня патогенна та умовнопатогенна мікрофлора, відмічалася лише незначна кількість нормальних симбіонтів.

Ці дані, які особисто отримані авторами методичних рекомендацій, свідчать, що в разі тривалого, систематичного вживання натурального бджолиного меду вітчизняного виробництва, із зеленим чаєм, лимоном та іншими фітозасобами суттєво підвищуються показники природних захисних сил організму. Дійсно, БАШ, БАС та МОШ – це інтегральні лабораторні (імунологічні) показники, які сумарно відображають стан ПАР організму. В умовах великого промислового регіону Донбасу, де протягом 20 років проводилися ці дослідження, вказані інтегральні показники у зв'язку з постійним екологічним пресингом на організм мешканців суттєво знижені, навіть у практично здорових людей молодого віку: за даними популяційних імунологічних досліджень, 96% населення тут мають чітко виражені ознаки екологічно обумовленого імунодефіциту (Г.М.Драннік та співавт.). Тому слід зауважити, що вже 30-40 днів систематичного вживання меду із зеленим чаєм, лимоном та іншими фітопрепаратами є достатнім, щоб суттєво поліпшити імунологічні показники, та, виходячи з цього, уникнути захворювання на грип.
Клінічний досвід показує, що більшість осіб, які мають підвищену чутливість до збудників грипу та інших ГРВІ, мають чітко виражену метеозалежність. Це можна пояснити тим, що у людей з виснаженими адаптаційними резервами, ослаблених наявністю фонових хронічних хвороб або перевтоми в ті дні, коли змінюються геофізичні фактори, суттєво погіршуються показники енергетики організму, активується вільнорадикальне окислення клітинних та субклітинних біомембран, падає імунобіологічний захист, страждає серцево-судинна та дихальна системи, з'являється задишка, відмічається погіршення самопочуття, головний біль, можуть виникати гіпертонічні кризи, що в сукупності і має назву метеопатичних реакцій. За сучасними даними, саме в такі періоди суттєво підвищується чутливість організму людини до вірусів грипу та ГРВІ.

За результатами наших багаторічних досліджень, корекція метеотропних змін повинна включати дієту, багату на свіжі рослинні продукти та зелень, у тому числі пророслий овес, заправлений травневим медом, настоянку та свіжі плоди чорноплідної горобини. До складу протиметеопатичної антистресової дієти з метою попередження захворюваності на грип та ГРВІ корисно також включати відварну яловичину та тріску, зварені некруто курячі яйця, біокефір, сирну масу, пшоняну кашу, печену картоплю, свіжу капусту, яблука, томатний, виноградний та яблучний соки (Г.А.Анохіна, 2007). Оскільки встановлено, що хворобливі метеопатичні реакції відмічаються переважно в ослаблених осіб, необхідно рекомендувати дозовані пішохідні прогулянки на свіжому повітрі, помірну фізичну активність та раціональне загартовування з використанням водних процедур.

Підмор бджіл в профілактиці захворювання на грип та ГРВІ

Позитивно зарекомендував себе прийом продуктів бджільництва та особливо такого потужного засобу апітерапії як підмор бджіл. Для приготування спеціального апіпрепарату за класичною технологією беруть одну столову ложку висушеного та подрібненого підмору бджіл, заливають у склянці місткістю 0,5 л 70% спиртом, настоюють 10-12 діб, щоденно збовтуючи настій протягом 10 хв. У разі необхідності можна готувати також спиртовий екстракт підмору бджіл на 40°-й горілці: одну столову ложку подрібненого підмору додають до 1 склянки горілки та настоюють два тижні. Отриману настоянку проціджують через кілька шарів марлі і потім вживають по 1 краплі екстракту підмору на 1 кг маси тіла (або по 15-20 крапель) протягом 20-30 діб поспіль. Препарати з підмору бджіл містять у своєму складі біологічно активні речовини (гепарин та його похідні, лізоцим, ферменти); вони корисні в разі гострих та особливо хронічних запальних процесів у ротоглотці, сприяють поліпшенню мікрогемодинаміки, стимулюють імунобіологічні процеси в організмі.

Нами розроблений також комбінований апіпрепарат, який містить відвар з підмору бджіл, мед та екстракт прополісу. Для його виготовлення беруть 1 столову ложку подрібненого підмору бджіл, заливають 0,5 л перевареної води, доводять до кипіння та варять на дуже слабкому вогні протягом 2 годин у емальованій каструлі, під щільно закритою кришкою. Потім відвар охолоджують при кімнатній температурі та проціджують через марлю. До відвару додають дві столових ложки мелісового, акацієвого або ехінацеєвого меду та дві чайні ложки 10% спиртового екстракту прополісу, постійно помішуючи до повного розчинення меду. Потім зберігають отриманий апіпрепарат у темному прохолодному місці та призначають пацієнтам з метеопатіями, в яких є фонові запальні процеси у бронхолегеневій системі, по 1 столовій ложці 3 рази на день після їжі протягом 30-40 діб у період підвищеної захворюваності на ГРВІ. Препарат забезпечує корекцію як загального (системного), так і місцевого (мукозального) імунітету слизових оболонок, суттєво зменшує ймовірність захворювання на грип або ГРВІ та поліпшує імунобіологічну реактивність організму в цілому.

Відомий київський генетик та великий ентузіаст української народної медицини проф. Г.Д.Бердишев відтворив старовинний козацький метод профілактики застудних хвороб, зокрема грипу, з використанням так званої «чепучини» – великої діжки з стільцем усередині, яка наповнюється гарячим відваром або настоєм із суміші свіжих цілющих рослин. Особа, якій проводиться профілактика грипу або ГРВІ, сідає у чепучину, наповнену цілющим зіллям, та водночас приймає усередину настій потогінних лікарських трав і таких, що зміцнюють імунітет. Професор Г.Д.Бердишев пропонує понад 20 рецептів фітозборів, які можуть бути застосовані у чепучинах під час проведення профілактики та навіть лікування грипу та ГРВІ, причому доведений їхній позитивний вплив на стан системного імунітету у хворих з наявністю вторинних імунодефіцитів. Рекомендується проводити процедуру у чепучині один раз на добу через день, усього 5-6 сеансів.
Профілактичне значення щодо розвитку грипу має проведення загартовування організму з використанням дозованого місцевого охолодження ступнів або загального застосування холодної води (обливання, обгортання, зимове плавання тощо). За останні роки з цією ж метою застосовують кріосауну. Спеціальні методики дозволяють суттєво підвищити як місцеву, так і загальну резистентність організму людини до захворювання на грип та ГРВІ.

Лікування грипу та ГРВІ

Під час лікування грипу необхідно терміново провести детоксикацію з метою виведення з кровотоку вірусу та токсичних речовин, які швидко накопичуються у біологічних рідинах хворих на грипозну інфекцію. Не менш важливою є активація імунобіологічної реактивності організму, зокрема функціонального стану альвеолярних макрофагів, що сприяє оптимізації вироблення цитокінів, а також попередженню виникнення найбільш частих ускладнень грипу – гострих бронхітів та пневмоній. Необхідною складовою лікування грипу є також активація синтезу a-ІФН та підвищення активності СІФ, що сприяє інактивації вірусу грипу в крові та, таким чином, зменшенню можливостей для його реплікації.
Застосування засобів народної медицини під час лікування грипу необхідно починати якнайраніше, доки вірус не встиг потрапити у всі клітини та тканини організму, де він розмножується (реплікується).

Ранні симптоми грипу

Ранніми симптомами грипу є: поява сильної слабкості, ломоти у всьому тілі, особливо попереку, застуди (ознобу), головного болю, болю у надбрівних дугах та очних яблуках, що посилюється під час обертання очних яблук, сухий кашель, закладеність носа, швидке підвищення температури тіла до 38-39,5 °С. Зазвичай, при цьому більшість тих, хто захворів, приймають аспірин та інші жарознижувальні препарати, щоб, так би мовити, «збити температуру». Однак це неправильно, оскільки підвищення температури (лихоманка) – це, насамперед, захисна реакція організму на потрапляння вірусу до внутрішнього середовища організму. У разі підвищення температури в допустимих межах (до 38,5 °С) захисні сили організму суттєво активізуються, активно синтезуються противірусні білки, зокрема aІФН, посилюється активність фагоцитарної реакції та продукція цитокінів макрофагами. Це сприяє циклічному неускладненому перебігу грипу та одужанню хворих з відсутністю тривалого перебігу післяінфекційної астенії.

За належного лікування температура тіла знижується самостійно, що вказує на досягнутий ефект терапії, яка проводиться. Крім того, аспірин та інші нестероїдні протизапальні препарати у хворих на грип у гострому періоді інфекції можуть провокувати розвиток геморагічного синдрому, іноді досить значного, оскільки усі вони знижують згортання крові, а у хворих на тяжкий грип завжди відмічається тромбоцитопенія. Тому в разі необхідності все ж таки, щоб знизити надмірну пропасничну реакцію, слід вводити препарати вітчизняного виробництва, які позитивно зарекомендували себе в лікуванні та профілактиці грипу (мефенамова кислота, амізон тощо), які, окрім жарознижувального, мають також інший позитивний ефект – антиоксидантний, імуномодулюючий, противірусний, інтерферон-продукуючий (А.Ф.Фролов та співавт.).

В амбулаторних або домашніх умовах хворим на грип рекомендують ліжковий режим, вживання достатньої кількості рідини у вигляді зеленого чаю з медом та лимоном. Добре себе зарекомендувало гірчичне обгортання, яке застосовують на грудну клітину (виключаючи ділянку серця), вживання значної кількості рідини у вигляді потогінного збору з медом та призначення водночас теплих гірчичних ножних ванн.

Технологія лікування хворих у перший день захворювання на грип (бажано саме у перші години пропасниці) така: призначають настій із суміші лікарських рослин – квітів бузини чорної, липового цвіту, листя евкаліпту, трави споришу звичайного, сухоцвіту болотяного, сушених ягід малини у теплому вигляді не менше 2 склянок (півлітра) або навіть більше (до 3-4 склянок). До настою обов'язково додають мед (бажано липовий або малиновий) у розрахунку 1-2 столові ложки на 0,5 л трав'яного настою та стільки ж малинового варення. Вказаний настій лікарських рослин з медом має виражений потогінний та сечогінний ефект. Оскільки піт та сеча є фільтратами крові, з цими біологічними рідинами виводиться значна кількість як токсинів, так і безпосередньо вірусів грипу, які містяться у кровотоці. В цьому разі концентрація вірусів грипу у крові за такого лікування значно знижується, і тому в більшості випадків організм може самостійно впоратися з інфекцією.

Для проведення гірчичного обгортання беруть суху гірчицю, змішують з теплою водою (температура не вище 40-42 °С) та розмішують до консистенції густої сметани. Намащують гірчицю на 4-шарову марлю, яку розміщують на шкірі грудної клітини та спини (за винятком ділянки серця), зверху обгортають цератою або поліетиленовою плівкою та закутують хворого у теплу пухову хустину. Потім хворий приймає напівсидяче положення, ноги опускає у теплу гірчичну ванну, яку готують у емальованому тазку.

Відомо, що гірчичне обгортання та ніжні гірчичні ванни суттєво поліпшують мікроциркуляцію у капілярах легень та бронхів, тобто найбільш проблемних органах для виникнення ускладнень грипозної інфекції. Тривалість гірчичного обгортання становить від 5-7 хв (у підлітків та жінок з тонкою чутливою шкірою) до 15-20 хв (у чоловіків з товстою шкірою). Після завершення обгортання гірчицю змивають теплою водою, шкіру протирають махровим рушником та змащують скипідаром, змішаним з гусячим жиром або нутряним свинячим смальцем у співвідношенні 1:5 – 1:6. Встановлено, що проведення гірчичних обгортань суттєво активізує функціональну активність альвеолярних макрофагів та фагоцитарну реакцію нейтрофілоцитів, а в клінічному плані – сприяє поліпшенню стану хворого та попередженню розвитку ускладнень з боку бронхолегеневої системи та нирок. Зазвичай, після такої процедури хворий засинає, в нього поступово знижується температура до 35,5 – 36,0 °С та на ранок він прокидається практично здоровим. Для закріплення ефекту рекомендують ще 3-4 дні побути вдома, приймати зелений чай з настоєм лікарських рослин з додаванням меду та спиртової настоянки прополісу. У молодих, практично здорових осіб, у разі розвитку грипу, на думку проф. Г.Д.Бердишева, в перші години хвороби дуже корисне перебування у чепучині з настоєм цілющих трав, а також водночас вживання потогінних відварів з лікарських рослин, що сприяє поліпшенню імунної резистентності та в більшості випадків знешкоджує грипозну інфекцію і сприяє швидкому одужанню хворого.

Нерідко після перенесеного випадку грипозної інфекції хворого тривалий час турбує кашель. В цьому випадку добре зарекомендував себе настій трави чабрецю та сушениці топ'яної з додаванням на склянку теплого відвару 1-2 столові ложки меду та 1 чайної ложки гліцерину, який приймають у теплому вигляді по 1-2 столові ложки 4-5 разів на день. Ефективним у таких випадках є сироп, який готують з соку 1 лимону, що розмішують із 2 столовими ложками гліцерину, та склянку (200 мл) повну заповнюють рідким медом (бажано травневим) та ретельно перемішують. Цей сироп приймають у разі наявності кашлю та інших залишкових явищ грипозної інфекції по 1 чайній ложці 3-6 разів на день. Якщо інтенсивність кашлю зменшується, кількість прийомів зменшують. Вживання цього сиропу обов'язково доповнюють прийомом теплого зеленого чаю з додаванням 1-2 чайних ложок екстракту чабрецю (пертусину) на 1 склянку.

Слід особливо підкреслити, що наші багаторічні клінічні спостереження дозволили встановити, що засоби апі- та фітотерапії мають адаптогенний та імуностимулюючий ефекти у хворих на грип та ГРВІ. Це особливо важливо для осіб, що мешкають у екологічно несприятливих регіонах, зокрема Донбасі або північних районах Київської області, зі значним рівнем забруднення навколишнього середовища ксенобіотиками або радіонуклідами. Захворюваність дітей шкільного віку на грип та ГРВІ у таких регіонах в 3-4 рази вища, ніж у зонах відносного екологічного благополуччя. Встановлено, що це пов'язано зі зниженням місцевого (мукозального) імунітету дихальних шляхів, зокрема, зменшенням у кілька разів рівня секреторного імуноглобуліну А та лізоциму. Регулярний прийом меду, прополісу та інших засобів апі- та фітотерапії нормалізує рівень секреторних факторів місцевого імунітету та зменшує захворюваність на грип та інші ГРВІ.

Засоби фітотерапії під час лікування грипу

За даними ВООЗ, вірус грипу А (Н1/Н1)-Каліфорнія резистентний до дії низки протигрипозних препаратів, сертифікованих в Україні, в тому числі ремантадину. У «Протоколі діагностики та лікування нового грипу A (H1/N1)-Каліфорнія у дорослих», затвердженим наказом МОЗ України від 20.05.2009 р. №189–адм., підкреслюється доцільність широкого використання під час лікування нового грипу фітозасобів, зокрема чаю з малиною, ожиною, смородиною, відварів шипшини та липового цвіту, настоїв або відварів трав (ісландського моху, ромашки, шавлії, евкаліпту, чабрецю), вітчизняних препаратів рослинного походження на основі флавоноїдів диких злаків: протефлазіду, флавозіду, імунофлазіду, а також відхаркувальних засобів рослинного походження.

Встановлено, що низка фітотерапевтичних препаратів, наприклад, фітозасоби з кореню солодцю мають чітко виражену противірусну активність. Інші лікарські рослини (ехінацея пурпурова, оман високий) виявляють чітко виражену імуностимулювальну дію. Крім того, відома група лікарських рослин, які обумовлюють поліпшення місцевого (мукозального) імунітету слизових оболонок (CO) дихальних шляхів, сприяють посиленню виведення слизу з бронхів та попереджують, внаслідок цього, розвиток типових ускладнень грипозної інфекції у вигляді бронхітів та пневмоній.

За останні роки нами накопичений значний клінічний досвід використання під час лікування грипу, в тому числі і в період ранньої реконвалесценції, комбінованого фітопрепарату Імупрет, який раніше мав торгову назву Тонзілгон Н. До складу Імупрету входять екстракти лікарських рослин у вигляді порошку (таблетки) або їхні водно-спиртові екстракти (краплі), а саме корені алтеї лікарської (Rad. Althaeae officinalis L.), квітки ромашки аптечної (Flores Chamomillae officinalis L.), трава хвоща польового (Hb. Equiseti arvensi L.), листя волоського горіха (Fol. Juglandis regiae L.), трава деревію звичайного (Hb. Achilleae millefolii L.), кора дуба звичайного (Cortex Querci roburi L.) трава кульбаби лікарської (Hb. Taraxaci officinalis Weber). Рослинні компоненти, які входять до складу Імупрету, мають протизапальну дію, тому під час застосування цього препарату зменшується набряк слизової оболонки (CO) дихальних шляхів та навколоносових пазух, внаслідок чого поліпшується носове дихання, зменшуються больові відчуття у ротоглотці та носоглотці. Імупрету притаманні імуностимулювальна та противірусна дія, що робить доцільним застосування цього препарату під час лікування запальних захворювань верхніх дихальних шляхів як вірусного, так і бактеріального ґенезу.

Препарат Імупрет зареєстрований в Україні (реєстраційне посвідчення № UА6909/01/01 стосовно крапель оральних та UА6909/02/01 – стосовно таблеток, вкритих оболонкою) та дозволений для клінічного застосування (наказ МОЗ України від 17.08.2007 року № 483). Імупрет віднесений до фармакотерапевтичної групи комбінованих препаратів, що застосовуються в разі кашлю і застудних захворюваннях (код АТС R05X). Показаннями для призначення Імупрету вважаються захворювання верхніх дихальних шляхів (тонзиліт, фарингіт, ларингіт), а також запобігання розвитку ускладнень та рецидивів у разі респіраторних вірусних інфекцій внаслідок зниження захисних сил організму.
В разі гострих проявів респіраторної хвороби дорослим призначають Імупрет по 25 крапель 5-6 разів на день, або по 2 таблетки 5-6 разів на день протягом 2-3 діб, та після купірування гострих проявів хвороби ще протягом 1 тижня по 25 крапель 3 рази на день, або 2 таблетки 3 рази на день. Дітям у віці від 6 до 12 років Імупрет вводять у гострому періоді хвороби по 15 крапель 5-6 разів на день, або по 1 таблетці 5-6 разів на день та після ліквідації гострих проявів захворювання – по 15 крапель 3 рази на день, або по 1 таблетці 3 рази на день ще протягом 1 тижня. Дітям дошкільного віку (від 2 до 6 років) Імупрет призначають в гострому періоді респіраторної інфекції по 10 крапель 5-6 разів на день та після ліквідації гострих проявів хвороби – по 10 крапель 3 рази на день протягом ще одного тижня. Немовлятам та дітям до 2 років призначають по 5 крапель 5-6 разів на день, після зменшення гострих проявів ще на 1 тиждень по 5 крапель 3 рази на день.

Після зникнення гострих симптомів хвороби Імупрет рекомендується продовжувати вживати ще не менше 1 тижня, що сприяє запобіганню загострення хронічної патології (ХФ, ХТ) або виникненню другої хвилі респіраторної інфекції. Оскільки Імупрет добре переноситься та не має у своєму складі ксенобіотиків, він може також бути рекомендований для більш тривалого застосування з метою лікування хронічних запальних процесів у ротоглотці (ХТ, ХФ). Наприклад, якщо Імупрет використовується в якості базової терапії ХТ, тривалість його введення повинна бути не менше 6 тижнів лікування поспіль.
Імупрет в разі необхідності, наприклад, під час лікування хворих з бактеріальними ускладненнями грипу, можна комбінувати з введенням антибактеріальних препаратів, оскільки Імупрет потенціює їхній ефект, а також запобігає імуносупресивній дії антибіотиків.
Наш особистий досвід використання Імупрету під час лікування хворих на грип свідчить, що призначення цього комбінованого фітозасобу в гострому періоді захворювання корисно як у клінічному плані, оскільки дозволяє знизити частоту виникнення бактеріальних ускладнень з боку ЛОР-органів та бронхолегеневої системи, так і в патогенетичному відношенні, виходячи з імуномодулюючої активності цього препарату рослинного походження.

Використання Імупрету у рекомендованих дозах впродовж усього гострого періоду на грип сприяє зниженню частоти розвитку ускладнень з боку органів дихання (бронхіти, пневмонії) у дітей 3-6 років в 2,5-3 рази, дітей 7-12 років в 1,8-2 рази, підлітків – в 1,6-1,8 разу, дорослих хворих – в 1,5-1,8 разу. Частота розвитку запальних ускладнень з боку ЛОР-органів (отити, синуїти) зменшується при застосуванні Імупрету у дітей у 2,6-3,2 разу, підлітків – в 2-2,5 разу дорослих хворих – 1,8-2,2 разу. Показово, що в разі вживання імупрету протягом усього гострого періоду грипозної інфекції (5-7 діб поспіль) та потім ще 1-2 тижні у періоді ранньої реконвалесценції у підтримуючих дозах суттєво зменшується частота розвитку післяінфекційного астенічного синдрому (синдрому післягрипозної астенії), препарат запобігає виникненню в подальшому синдрому хронічної втоми, поліпшує працездатність хворих та якість життя осіб, що перехворіли на тяжку форму грипозної інфекції.

Вивчення механізмів фармакологічної дії комбінованого фітозасобу імупрету дозволило встановити, що під впливом цього препарату активуються фагоцитарні механізми імунної реактивності – як з боку нейтрофілоцитів, так і макрофагально/моноцитарної ланки імунної відповіді, посилюється продукція факторів ПАР, зокрема лізоциму клітинами макрофагальної фагоцитуючої системи, оптимізується синтез прозапальних (IL-1b, ФНПa) та протизапальних цитокінів (IL-10), активується система природних кілерів (NK-клітин). Ці механізми позитивного впливу імупрету на стан клітинної ланки імунітету дозволяють істотно зменшити прояви імунодефіцитного стану, який є надто характерним для грипозної інфекції, та в цілому прискорити відновлення імунологічного гомеостазу організму осіб, які перехворіли на грип.
У разі інтенсивного курсу застосування Імупрету (по 25 крапель 5-6 разів на день, або 2 таблетки 5-6 разів на день, або по 1 таблетці 5-6 разів на день підліткам) у них реєстровано виникнення імунологічного феномену тахіфілаксії, тобто швидкого, протягом 20-24 годин підвищення резистентності до збудників інфекційних хвороб, у тому числі грипозних вірусів. Це робить комбінований фітопрепарат Імупрет дуже корисним не лише в плані лікування грипу, але також можливості його використання в період загрози грипозної епідемії з метою профілактики грипу в умовах організованих колективів (школи, дитячі садки) у разі появи перших випадків захворювання на ГРВІ для профілактики респіраторних інфекцій в оточуючих дітей. Імупрет може бути корисним також для попередження сімейних спалахів грипу, якщо один із членів сім'ї вже захворів на грипозну інфекцію. У таких випадках усі інші члени сім'ї повинні якомога раніше почати прийом Імупрету за інтенсивною схемою, що сприятиме підвищенню в них резистентності до вірусів грипу за типом реакції тахіфілаксії та попередженню захворювання на грипозну інфекцію.
Слід підкреслити, що як стандартизований склад, так і фармакологічний напрямок дії комбінованого фітопрерату Імупрет повністю відповідає концепції розвитку фітотерапії в українській народній медицині, а більш поширене його застосування, на наш погляд, корисне щодо відновлення імунітету та поліпшення якості життя українців.

Лікарські рослини в народній медицині лікування грипу

Ми наводимо детальніші дані щодо лікарських рослин, які досить широко використовуються в народній медицині України в разі хвороб органів дихання, що були випробувані нами з наукової точки зору та рекомендовані для лікування даних патологічних станів.

Аніс звичайний (Аnisum vulgare G.). Використовують насіння анісу в якості м'якого антисептичного та доброго відхаркувального засобу. Вважають, що препарати з насіння анісу дуже ефективні у лікуванні ускладнень грипу з боку органів дихання, викликаного бактеріальною мікрофлорою, особливо у дітей та підлітків. Для виготовлення відвару з насіння анісу беруть 2 г сировини на 200 мл окропу та дають хворому на грип або ГРВІ кожні 2-3 години по 1 столовій ложці до отримання позитивного ефекту.
Багно болотяне (Ledum palustre L.). Ефірні олії цієї трави мають виражений антибактеріальний, противірусний та добрий відхаркувальний ефект. Доведена терапевтична ефективність багна болотяного в разі лікування хворого з ускладненнями грипу у вигляді синуїтів, бронхітів та пневмонії як відхаркувального засобу. Крім того, багно болотяне має потогінний ефект; відвар або настій готують з розрахунку 3 г сухої трави багна болотяного на 200 мл води. Приймають у теплому вигляді по 2-3 столові ложки 3-4 рази на день. Для дітей доза прийому від 1 чайної ложки 3 рази на день. У ранньому дитячому віці препарати з багна болотяного не застосовують у зв'язку з можливою токсичною дією цієї рослини.

Оман високий (Inula helenium L.). Використовують кореневища з коренями оману. Відвари або настої цієї лікарської рослини мають відхаркувальний, протизапальний, антимікробний та сечогінний ефект. Застосування оману стимулює активність епітелію дихальних шляхів та посилює його регенерацію у хворих на грип. Оман позитивно зарекомендував себе під час лікування хворих на грип, в тому числі у разі застосування у хворих з наявністю типових ускладнень у вигляді бронхітів та пневмоній. Готують відвар або настій з 5 г подрібненого кореня оману на 200 мл води. Дорослим дають 50-100 мл відвару 4-5 разів на добу всередину в гострому періоді грипозної інфекції та потім по 30-50 мл 3 рази на день усередину до припинення кашлю. Доза для дітей – залежно від віку – становить від 10 до 30 мл 3-4 рази на добу.

Материнка звичайна (Origanum vulgare L.). Для виготовлення ліків використовують усю наземну частину рослини. Збирають материнку у період її цвітіння (в липні–серпні); висушену траву протирають крізь решето, щоб відділити суміш листків та квітів. Материнка – найбільш популярна в народній медицині України лікарська рослина, яка має потогінний, відхаркувальний, знеболювальний, заспокійливий, протизапальний та антисептичний ефект. У разі грипу та ГРВІ використовують як відхаркувальний засіб, а також у складі потогінних зборів. Настій трави материнки п'ють по 1 столовій ложці 3-4 рази на день. Доцільно готувати складний настій з коренем алтеї лікарської та підбілу звичайного у рівних долях.

Липа серцелиста (Tila cordata Mill.). З лікувальною метою використовують липовий цвіт (суцвіття разом з приквітками). Відома як потужний потогінний засіб; крім того, має жарознижувальну, бактерицидну, спазмолітичну, прозапальну та сечогінну дію. Як потогінне та жарознижувальне зілля використовують настій двох столових ложок подрібнених квіток липи на одну склянку окропу. Пити настій слід теплим по 1-2 склянки 2-3 рази на добу. Бажано до цього настою додавати суміш із сушених ягід малини, листків підбілу звичайного, насіння анісу. У разі грипу та ГРВІ – як відхаркувальний та пом'якшувальний засіб п'ють також теплий відвар із 3 столових ложок суміші липового цвіту, квіток бузини чорної, листків підбілу звичайного та ягід малини.

Малина звичайна (Rubus idaeus L.). Достиглі плоди (ягоди) малини мають в'яжучу, протизапальну та потогінну дію. Сушені ягоди та варення з малини у народній медицині українців відомі як сильний потогінний та жарознижувальний чинник, який обов'язково входить до складу потогінних та протизапальних сумішей. Вважають, що використання малини має високу ефективність саме в разі захворювання на грип та ГРВІ у перші години хвороби з метою зниження пропасниці та прискорення одужання хворого.

Підбіл звичайний (мати-й-мачуха), Tussilago farfara L. Вважається, що препарати підбілу звичайного добре заспокоюють кашель, зменшують інтенсивність запальних процесів у слизових оболонках дихальних шляхів, сприяють прискоренню одужання у разі таких ускладнень грипу як ларингіт, бронхіт. Зазвичай, препарати підбілу звичайного комбінують з іншими протизапальними та відхаркувальними рослинами. У народній медицині України підбіл вважають дуже цінною за цілющими властивостями рослиною і застосовують досить широко.

Меліса лікарська (Melissa officinalis L.). У народній медицині українців меліса лікарська застосовується дуже широко. Відвари з трави меліси додають до комбінованих фітозасобів під час лікування хворих з ускладненнями грипу, а також при збереженні вегетосудинної дистонії, оскільки під впливом меліси уповільнюється ритм серцевих скорочень, зникає біль у ділянці серця, нормалізується артеріальний тиск.

Солодець голий (Glucyrriza glabra L.). Корені солодцю голого містять глікозид гліциризин (20-30%) та інші біологічно активні речовини. Має протизапальну, антигістамінну, спазмолітичну дію. Внаслідок наявності у лікарській рослині фітогормонів забезпечує позитивний вплив на функціональний стан печінки. Під час лікування хворих на грип та ГРВІ часто використовують суміш кореня солодцю голого, алтеї лікарської та інших рослин, які сприяють прискоренню усунення запальних процесів у дихальних шляхах.

Чабрець звичайний (Thymus serpullum L.). Препарати чабрецю застосовують як відхаркувальний, заспокійливий, антисептичний та знеболювальний засіб. У народній медицині України настій трави чабрецю призначають як найефективніший відхаркувальний та протизапальний засіб у разі ускладнень грипу – бронхіту та пневмоній. З чабрецю виготовляють препарат пертусін, який вживають за наявності бронхіту, в тому числі як ускладнення грипозної інфекції.

Висновок
Фітотерапевтичні засоби та продукти бджільництва в разі їх одночасного введення забезпечують відновлення показників імунного гомеостазу та мають чітко виражений профілактичний та терапевтичний ефект у лікуванні хворих на грип та ГРВІ. Це дає підстави для використання засобів природного походження з метою поширеного використання у комплексній терапії та профілактиці так званих застудних захворювань, тобто вірусних інфекцій дихальних шляхів.

Тетяна ГАРНИК, д.мед.н., професор, завкафедри фітотерапії, гомеопатії та енергоінформаційної медицини Київського медичного університетуУАНМ; директор ДП "Комітет з питань НІНМ МОЗ України"