Ритмокор у лікуванні дітей з розладами серцево-судинної системи

За останнє десятиліття підвищилася кількість випадків виявлення патології серцево-судинної системи у дітей. Захворюваність серцево-судинної системи у цієї категорії населення зросла з 7,51 (2000 рік) до 9,77 (2008 рік) на 1000 дітей. Серед кардіальної патології у дітей значну частину займають функціональні порушення серцево-судинної системи у вигляді аритмій, порушення провідності на тлі дисфункції вегетативної нервової системи (синусові браді- та тахікардії, суправентрикалярні екстрасистоли, неповні блокади та порушення провідності).

Фактори, що спричинюють розлади серцево-судинної системи

Етіологія та патогенез. Зазвичай, такі порушення виникають внаслідок впливу екзогенних факторів на організм дитини: інтенсифікація режиму дня, стреси, неадекватні харчування та фізична активність, наявність хронічних вогнищ інфекції та супутніх захворювань внутрішніх органів. Перелічені фактори призводять до порушення обмінних процесів у кардіоміоцитах із накопиченням недоокислених продуктів обміну, змін перекисного окислення ліпідів, порушення внутрішньоклітинного вмісту калію та натрію. Окрім цього, встановлено, що енергетичне забезпечення іонних каналів сарколеми кардіоміоцитів виконується магній-залежною АТФазою, тому зміни серцевої діяльності супроводжуються, а в деяких випадках і є наслідком порушення обміну або вмісту магнію в організмі дитини. Згідно з дослідженнями, які базуються на принципах доказової медицини, загальний стрес призводить до підвищення виділення магнію з організму. Дефіцит магнію провокує загальну астенію, психоемоційну лабільність, запаморочення, вегето-невротичні розлади, які супроводжуються порушенням ритму серця та функції провідності.

Немедикаментозна і медикаментозна терапія при серцево-судинних захворюваннях

Терапія вказаних станів включає в себе немедикаментозні спрямування у лікуванні: оптимізація режиму дня, режим та зміну складу їжі, достатній та своєчасний сон, достатнє перебування на свіжому повітрі, профілактика вірусних інфекцій. Слід також уникати стресів та емоційної напруги.

Медикаментозна терапія базується на використанні можливості нормалізувати внутрішньоклітинний вміст калію та магнію з наступним поліпшенням скоротливої функції кардіоміоцитів.
Виходячи з даних наукової літератури, можна стверджувати, що для корекції функціональних порушень серцево-судинної системи як під час вегетативних розладів, так і в разі органічних захворювань найбільш прийнятними є кардіопротектори, які мають виражену антиоксидантну та антиішемічну дію, а також спроможні нормалізувати порушені біоенергетичні процеси в мітохондріях.
Під терміном «кардіопротектори» розуміють лікарські речовини, які усувають порушення, передусім, метаболізму та функцій мембран кардіоміоцитів, та попереджають його незворотні наслідки.

Лікарські засоби, які мають кардіопротективний ефект, повинні впливати на: 1) клітинний метаболізм; 2) іонний гомеостаз; 3) структуру та функцію мембран, запобігаючи розвитку незворотного їх пошкодження та реперфузії. Іони магнію та іони калію легко вбудовуються в різні ланки метаболічних процесів.

Препарат Ритмокор

До нових фармакологічних препаратів метаболічної групи, які проявляють кардіопротективну та антиаритмічну дію, належить комбінований препарат Ритмокор®, діючою основою якого є магнієва та калієва сіль глюконової кислоти. Ритмокор® є оригінальним комбінованим препаратом, який має метаболічні, мембраностабілізуючі, антиоксидантні та антиаритмічні властивості. Метаболічна активність Ритмокору® обумовлена активацією окисно-відновних ферментів, підвищенням внутрішньоклітинного рівня АТФ та криатинфосфату, що оптимізує функціонування іонних насосів клітин. Одним з механізмів дії Ритмокору® на клітини в умовах гіпоксії є пригнічення інтенсивності вільнорадикального окислення білків, перекисного окислення ліпідів.

Метою нашої роботи стало вивчення медикаментозної активності препарату Ритмокор у дітей із функціональними порушеннями серцево-судинної системи.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням була 41 дитина зі скаргами на періодичний біль у ділянці серця, відчуття серцебиття, швидку втомлюваність, слабкість, періодичний головний біль, запаморочення у віці 12–16 років. Дівчаток було 23, хлопчиків – 18. У клінічну групу не входили діти, яким встановлені діагнози, в основі яких лежить органічне ураження міокарду (кардит, вроджені вади серця). У 19 дітей в результаті клінічного обстеження встановлено діагноз вегетативної дисфункції, у 17 – вторинна кардіоміопатія на тлі хронічних вогнищ інфекції (хронічний компенсований та декомпенсований аденотонзиліт, у п’яти – диспластична кардіоміопатія, що спостерігалася в осіб із недеференційованою дисплазією сполучної тканини.

Всі діти обстежені клінічно, лабораторно, інструментально. Лабораторне обстеження включало в себе загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічне дослідження сироватки крові та аналіз ревмопроб. Для характеристики варіабельності ритму серця проводили спектральний аналіз кардіоінтервалограм, оцінювали стан симпатичної та парасимпатичної ланок регуляції, проводили електрокардіографію, добовий Холтер-моніторинг ЕКГ. Показники гемодинаміки аналізували за даними ехокардіографії (ЕХО-КГ). З об’єктивних показників контролювали динаміку частоти серцевих скорочень (ЧСС), кількість екстрасистол протягом доби, зміни сегменту SТ та QТ за ЕКГ, які відображають процес реполяризації в міокарді, скоротливу функцію міокарду за даними ЕХО-КГ.
Обстежені були поділені на дві групи: клінічна група налічувала 21 дитину, група співставлення – 20 дітей.

Дітям клінічної групи з вегето-судинними розладами, вторинною кардіоміопатією та ознаками порушення ритму серця з метою оптимізації загального стану та гемодинаміки був призначений Ритмокор® у дозі 1 капсула 3 рази на день. Курси лікування становили в середньому 1–1,5 місяця.
Хворим обох груп призначалася відповідна терапія: санація хронічних вогнищ інфекції (інгаляції, місцеве лікування), вітаміни, заспокійливі засоби.

До прийому та через місяць прийому Ритмокору® проводилося клінічне обстеження дітей, реєструвалася ЕКГ, проводили добовий моніторинг R–R-інтервалів за Холтером, ЕХО-КГ.
Отримані результати оброблені методами варіаційної статистики за допомогою комп’ютерної програми «Statistica 5.0 for Windows». Були отримані середні арифметичні показники, їх похибка та достовірність різниці з використанням критерію t Ст’юдента.

Обговорення отриманих результатів

Типовими скаргами обстежених були періодичний біль у ділянці серця переважно колючого характеру, відчуття серцебиття, швидка втомлюваність, слабкість, періодичний головний біль, запаморочення, погане перенесення фізичних навантажень (таблиця №1).

Таблиця №1. Скарги, виявлені в клінічній та в групі співставлення при вступі до стаціонару

Р*< 0,05, достовірність різниці між показниками в клінічній групі та групі співставлення;

Виходячи з даних таблиці, у дітей із функціональними розладами серцево-судинної системи в обох групах переважали скарги на біль у ділянці серця, головний біль, швидка втомлюваність.

Серед дітей із функціональними розладами серцево-судинної системи переважав ваготонічний вихідний вегетативний тонус із асимпатикотонічною вегетативною реактивністю. В процесі лікування спостерігалася позитивна динаміка стану вегетативної нервової системи, що проявилося у тенденції до збільшення нормального вихідного вегетативного тонусу та нормальної вегетативної реактивності в обох групах.
Зміни на ЕКГ та в процесі добового моніторування на початку лікування та через місяць прийому Ритмокору відображені в таблиці №2.

Таблиця №2. Показники ЕКГ та Холтер-КГ у дітей із функціональними розладами серцево-судинної системи в процесі лікування

Р*< 0,05, достовірність різниці між показниками в клінічній групі та групі співставлення;
Р°< 0,05, достовірність різниці між показниками на початку лікування та через 1 місяць лікування.

Згідно з даними таблиці, у дітей із функціональними порушеннями серцево-судинної системи, які в процесі лікування приймали Ритмокор®, спостерігалося достовірне зниження випадків виявлення синусової тахікардії, аритмії, збільшення інтервалу QT, порушення реполяризації шлуночків та міграції водія ритму. У дітей із групи співставлення також спостерігалася тенденція до позитивної динаміки наведених параметрів, однак достовірної різниці отримано не було.

В обох групах дітей протягом доби були зафіксовані поодинокі надшлуночкові екстрасистоли, однак у клінічній групі дітей, які приймали протягом місяця Ритмокор®, спостерігалося достовірне зниження кількості добових надшлуночкових екстрасистол. Антиаритмічна активність препарату Ритмокор® пов’язана з тим, що калій та магній, які входять до його складу, є антагоністами кальцію, мають мембраностабілізуючий ефект, характерний для антиаритмічних препаратів І класу, здатні зменшувати дисперсію довжини інтервалу QT на ЕКГ, а також інгібувати симпатичні впливи на серце. Окрім особливостей, виявлених на ЕКГ та Холтер-КГ, були проаналізовані результати ЕХО-КГ в процесі призначення лікування. В процесі ЕХО-КГ-спостереження з терміном повторного огляду 1 місяць виявилася позитивна динаміка функціональних змін ехокардіографічних параметрів в обох групах: нормалізувалася фракція викиду, зникла посиленість трабекулярності задньої стінки лівого шлуночка.
В процесі аналізу побічних ефектів, які могли розвинутися на тлі прийому препарату Ритмокор®, виявлено не було у жодної дитини.

ВИСНОВКИ:
1. Діти з функціональними розладами серцево-судинної системи повинні пройти комплексне обстеження для встановлення якісних змін та призначення адекватного лікування.
2. Включення в комплексне лікування дітей, які мають функціональні розлади серцево-судинної системи препарату Ритмокор®, супроводжується поліпшенням функціональної діяльності серця у зв’язку з його метаболічною, мембраностабілізуючою, антиоксидантною та антиаритмічною властивостями.
3. Під час прийому препарату Ритмокор® не відмічено токсичного впливу або погіршення стану хворих. Препарат Ритмокор® добре переноситься та може бути рекомендованим для використання в педіатричній практиці.

Тетяна МАРУШКО
д.м.н., професор
кафедра педіатрії №2
НМАПО ім.П.Л.Шупика

Хочете знати більше – прочитайте:

1. Волосовець О.П. Дитяча кардіологія в Україні сьогодні і завтра. /Доповідь на VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання дитячої кардіоревматології», Євпаторія, 2009.
2. Белоконь Н. А., Кубергер М. Б. Болезни сердца и сосудов у детей.– М.: Медицина, 1987.– Т. 1.– 447 с.
3. Богослав Т.В. Применение комбинированного препарата магния и пиридоксина (магне-В6) при нарушениях ритма сердца у больных с первичным пролапсом митрального клапана // Российский вестник перинатологии и педиатрии. – 2001. – №2.–С. 12–19.
4. Вакалюк І. П., Литвинець Л. Я. Характеристика добових профілів артеріального тиску у підлітків, що хворі на нейроциркуляторну дистонію // Гал. лікар. вісник.– Івано-Франківськ.– 2003.– Т. 10, №1, частина II.– С. 37-38.
5. Вейн А.М. Вегетативные расстройства (клиника, диагностика, лечение).– Мед. информ.агентство, 2000.– 752 с.
6. Кадыков А.С., Бушенева С.Н. Магний глазами невролога // Журнал «Нервы» – 2006. – № 1. – С.14–15
7. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Клименко С.Б., Маковкіна Ю.А., Майдан І.С. До питання покращення процесів адаптації до шкільних навантажень у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням стану їхньої ВНС // Перинатологія та педіатрія. – 2003. – № 1. – С. 56–58.
8. Кривопустов С.П. О роли магния и витамина В6. Профилактика и лечение их дефицита у детей // О здоровье ребенка. – 2008. – № 2(11). – С. 79-82.
9. Купновицька І., Дубанович Л., Дзвіняцька О., Купновицька-Сабадаш М., Ковальчук Л. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування препарату Береш Магній плюс В6 у хворих на нейроциркуляторну дистонію // Здоров’я України. – 2006. – №17. – С. 2–3.
10. Лапшин В.Ф. Современные подходы к сохранению здоровья детей // Перинатологія та педіатрія. – 1999. – № 2. – С. 3.
11. Левина О.И., Макаров В.Л., Чурина С.К. Гомеостаз магния у больных артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца: возможности коррекции препаратами магния. Consilim Мedicum, 2004. – Том 10, №1 – С.14
12. Леонтьева И. В. Современное состояние проблем диагностики, лечения и профилактики первичной артериальной гипертонии у детей и подростков // Рос. вестн. перинатол. и педиатрии.-2002.– № 1.– С. 38–45.
13. Литвинець Л. Я., Вакалюк І. П. Гемодинамічне забезпечення фізичних навантажень у підлітків, хворих на нейроциркуляторну дистонію // Арх. клін. мед.– 2003.– №1 (2).– С. 54–56.
14. Майданник В.Г. Вегетативні дисфункції у дітей (патогенетичні механізми та клінічні форми) // Педіатрія, акушерство, гінекологія. – 1998. – № 4. – С. 5–11.
15. Майданник В. Г., Чеботарьова В.Д., Бурлай В.Г. та ін. Вегетативні дисфункції у дітей: нові погляди на термінологію, патогенез та класифікацію // Педіатрія, акушерство і гінекол.– 2000.– №1.– С.10–12.
16. Майданник В. Г., Суліковська О. В. Дослідження варіабельності ритму серця у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство і гінекол.– 2002.– №6.– С. 13–16.
17. Проблемы формирования здорового образа жизни у учащихся в образовательных учреждениях / Кучма В.Р., Демина А.К., Демин Е.А., Кошкина Е. А. // Гигиена и сан.–2000.– №3.– С. 52–56.
18. Ребров В.Г., Громова О.А. Витамины и микроэлементы. М.: Алев-В, 2003.– 648 с.